Про Іловайську трагедію
— Події в Іловайську можна розділити на 2 етапи. Перший – коли розпочинався процес звільнення Іловайська до того часу, поки російські війська не вторглись на територію України. Другий – все, що відбувалось після вторгнення. Якщо говорити про перший етап, то відповідно до оперативного задуму штабу АТО на МВС було покладено оперативне завдання звільнення населених пунктів Моспіно, Іловайськ, Ясинувата. Тоді в зоні АТО нараховувалось до 7 тисяч бійців МВС Нацгвардії — це були мотивовані, озброєні з важкою технікою підрозділи, які мали досвід щодо проведення відповідних операцій. Натомість МВС направив в Іловайськ добровольчі батальйони. Чому? Це питання треба задати керівництву МВС, тому що вони безпосередньо займались розробкою операції і давали вказівки щодо звільнення Іловайську.
Про відповідальність
— У першому етапі операції відповідальність несе МВС, яке відповідало за цю операцію. Треба спитати з них, чому маючи близько 7 тисяч бійців Нацгвардії і велику кількість озброєння і техніки, чому там опинились добровольчі батальйони. Другий етап, який відбувся в Іловайську – це воєнний злочин. Нести відповідальність мають Путін і міноборони Росії і для цього є достатньо доказів.
Як можна було уникнути трагедії
— Політика почалася в АТО, вона почала домінувати над реальністю, над військовою стратегією. Коли почали підбирати майбутніх політиків, яким у виборчих списках вже готувались прохідні місця, які були командирами в тому ж Іловайську. Коли в армії з'являється крім прапора України ще й політичний прапор, то він починає домінувати і людина починає думати про рейтинги, а не про відповідальність. Не треба тягнути військових у політику. Якщо ти політик – займайся політикою, якщо військова людина – війною.