Більшість продукції тут вирощують у теплицях. Це дозволяє збирати по кілька врожаїв на рік.
Проте теплиці є джерелом вуглекислого газу, який забруднює атмосферу. Вихід з ситуації - парникові системи закритого циклу.
”Ідея з’явилася ще у 1999 році. Ми подумали - в теплицях уся енергія не використовується, отже, якимось чином її можна було б зберігати та потім використовувати, щоб дарма не витрачати електрики”, - каже виконавчий директор "Inngrow" Ганс Хоуен.
За допомогою складної системи тепло, яке отримують під час літнього періоду, зберігають, і згодом використовують для обігріву теплиць. Більше того, волога, яка утворюється в парниках, збирається, і потім її використовують для зрошування.
У теплицях із закритим циклом 65% СО2 практично ніколи не залишає межі будівлі. Його використовують для стимуляції росту рослин. Таким чином і екологія у безпеці, і економіка отримує прибуток.
”Закрита теплична система дозволяє нам утримувати СО2 в будівлі впродовж літнього періоду. Він не потрапляє в атмосферу, а рослини ростуть швидше та краще. До того ж, економія енергії очевидна - понад чверть”, - каже дослідник Ферді ван Елсвік.
Ідея парників із закритим циклом зацікавила голландський уряд. Ще б пак - ефективність більш ніж очевидна. До того ж, можна викроїти побільше робочих місць, а в умовах світової фінансової кризи це важливо.
Відтак, щороку на розвиток нововведень витрачатимуть 12 мільярдів євро. Сума чимала, але науковці переконують - усі вкладені кошти повернуться сторицею. Варто лише бути терплячими.