Про таке рішення на засіданні круглого столу заявила керівник аналітичного відділу Інституту масової інформації Олена Голуб, повідомляє Укрінформ.

За словами експертів, основними замовниками "джинси" у 2017 році стали: "Опозиційний блок" – 20%, "Радикальна партія" – 12%, Тернопільська ОДА – 11%, Житомирська ОДА – 8% та Віктор Медведчук – 7%.

Читайте також: Папа Римський розповів про "дуже серйозний гріх" журналістів перед суспільством

Дослідники матеріалів зауважили, що цей рік бу "стабільно напружений" у плані замовних матеріалів, але особливих стрибків вони не помічали. В Інтернет-ЗМІ переважала політична "джинса" над комерційною, 86% та 14% відповідно. Натомість у друкованих виданнях спостерігається рівновага – 50 на 50.

Великий вплив на друковані ЗМІ має медіа власник. Наприклад, газета "Сьогодні, де жоден випуск не виходить без реклами штабу Ріната Ахметова.

Сайт "Обозреватель" переважно публікує новини про Олега Ляшка та "Опозиційний блок". УНІАН висвітлює матеріали, "які виглядають дивними для центральної інформаційної агенції. Наприклад, Барна поїхав у районний центр Тернопільської області". На думку Голуб, це не зовсім всеукраїнська новина. А ім'я Віктора Медведчука постійно з'являється на сайті "Кореспондент". матеріали про партію "Відродження" часто фігурують на сайтах УНІАН та "Обозреватель"

Читайте також: Телеканал ZIK, що належить одіозному Димінському, заявив про спробу рейдерства з боку АП

Переважна більшість ЗМІ неетично висвітлює події в країні.

Лакмусовим папірцем стала аварія у Харкові. З 10 Інтернет-ЗМІ лише три не назвали Зайцеву у перший день винною. Це – Укрінформ, "Ліга" і 112. ua. Всі інші звинуватили її у вчиненні злочину. Тобто, презумпції невинуватості в українських ЗМІ практично не існує,
– зауважила Голуб.

Варто зазначити, що Національна рада з питань телебачення і радіомовлення на двох останніх засіданнях розглядала питання про порушення рекламного законодавства одеським 7-м каналом, радіомережею "Авторадіо" й телеканалом "Інтер". Під час планових і позапланових перевірок цих мовників Нацрада виявила різні порушення закону "Про рекламу": не відокремлення рекламних роликів, сюжети рекламного характеру в інформаційних випусках, трансляція реклами пива в недоречний час.

Але в результаті регулятор не застосував санкцій до жодного з мовників, оскільки вважає, що йому не вистачає для цього повноважень. Вирішити ситуацію можуть законодавчі зміни.