У межах роботи Глинської археологічної експедиції дослідники відкопали рідкісну срібну монету початку XV століття – денар великого князя литовського Вітовта, прикрашений одним із найдавніших державних символів Литви, розповів археолог Юрій Пуголовок.

Крихітний срібний денар без жодного напису

Розмір знайденої реліквії – лише 13 міліметрів у діаметрі. Особливість цієї серії монет полягає у повній відсутності літерних написів чи княжих титулів, тож приналежність карбування дослідники встановили виключно за сакральною геральдикою.

На аверсі зображено так звану Колюмну, або Стовпи Гедиміновичів – родовий знак правлячої династії, який і сьогодні залишається ключовим елементом малого державного герба Литви. На реверсі – карбоване вістря бойового списа з хрестом.

За словами керівника експедиції археолога Юрія Пуголовка, комбінація цих символів вказує на те, що денар викарбували в пізній період правління Вітовта – орієнтовно між 1411 та 1430 роками.

Попереду на знахідку чекає зважування на надточних вагах, хімічний аналіз сплаву та порівняння штемпелів із музейними зразками, проте її історичне значення для регіону зрозуміле вже зараз.

Середні ціни в мережі АЗС «Amic Energy» станом на 

Перехрестя цивілізацій: від Золотої Орди до Праги

Знахідка вкотре підтверджує, що Поворскля у XIV – XV століттях не було глухою провінцією, а слугувало жвавим торговельним і дипломатичним фронтиром між Великим князівством Литовським, Кримським ханством та Золотою Ордою.

Археологічна мозаїка Глинського комплексу вражає космополітичністю. Раніше тут уже знаходили:

  • срібні богемські празькі гроші – універсальну «валюту» середньовічної Європи;
  • срібні данги та мідні пули золотоординських ханів;
  • рідкісні кримські срібні монети акче з перших випусків династії Ґераїв; вишукані декоративні бляшки від жіночих головних уборів, які за стилем ідентичні костюмам балтської знаті того часу.

Артефакт не дає прямої відповіді на питання, чи було це поселення безпосередньо резиденцією князів Глинських, проте срібний денар доводить: місцева громада жила за європейськими стандартами торгівлі, вела активний бізнес із сусідніми державами й була органічною частиною великого литовсько-руського простору.