Рух опору оголосив Тиждень спротиву. Представник "Жовтої стрічки" Іван розповів 24 Каналу, що таке "Прапор Запеклості" та як активістам вдається перебувати в безпеці. Також він поділився і своїми спогадами, коли долучився до спротиву.

Важливо Поки Путін балакав: партизани знайшли два "ока" над Бельбеком і "Панцирі" під Москвою

Ви перебуваєте нині на окупованих територіях?

Так. Абсолютно правильно. По якості інтернет-зв'язку це чудово видно.

Я неодноразово чула, як люди просили говорити більше про окуповані території. Вони говорили про те, що їм здається, ніби їх забули й кинули. Чи справді є таке відчуття на окупованих територіях?

Не те, що це відчуття є, але це один із найголовніших наративів російської пропаганди. Росіяни намагаються з 2014 року нав'язати думку, що Україна нас покинула. Мовляв, ми їй не потрібні, тому тепер ми з Росією. Дуже важливо доводити, що це не так. Важливо показувати людям, що на їх повернення чекають і готові всіляко їх підтримувати.

Саме сьогоднішня акція "Прапор Запеклості" під час Тижня спротиву символізує один наратив: ми українці, ми об'єднаний народ, ми чекаємо на повернення наших українців на тимчасово окупованих територіях.

Ми від "Жовтої стрічки" перейшли до "Прапора Запеклості". Чим відрізнятиметься цей спротив, як масштабуватиметься?

"Прапор Запеклості" – це апогей і підсумок спротиву останніх 11 років. Жовтий колір символізує нашу боротьбу. Відтінки жовтого на прапорі втілюють кожен із тимчасово окупованих регіонів і їх спротив. Чим довша окупація – тим запекліше триває наша боротьба. Саме Крим на нашому прапорі має найзапекліший, найтепліший колір.

Як люди можуть долучитися?

Якщо раніше ми бачили елементи спротиву у вигляді постерів, наліпок та жовтих стрічок, це стосувалося лише тимчасово окупованих територій. Це та діяльність українців в окупації, яка показує, що там все ще Україна та люди чекають на повернення.

"Прапор Запеклості" водночас направлений на населення на підконтрольній Україні території. Вони мають показувати українцям в окупації, що їх спротив бачать і вони з ними єдині.

Ми закликаємо поширювати наші відео, присвячені спротиву. Усі мають бачити, що кожен регіон бореться і чекає на повернення України.

Ми працюємо над тим, щоб все більше людей дізнавалося про українців в окупації. Щоб будь-який пересічний громадянин знав, що жовта стрічка – це об'єднання українців в окупації, які попри всі обставини працюють над звільненням свого регіону.

Підтримка зробить сам спротив видимим, адже зараз далеко не всі його помічають.

Це вкотре демонструє, що українці єдині у своєму прагненні визволяти всі регіони.

Я спілкувалась із людьми з Криму. Вони розповідали, як одного дня чіпляли жовту стрічку, а вже наступного дня бачили, що поряд із нею висить ще одна. З одного боку, тішить розуміння, що ти не один у боротьбі. З іншого боку, ти не знаєш цієї людини. Безпечніше для всіх, я так розумію, не збиратися в групи та не контактувати.

Нам через це якраз і вдалося об'єднати людей зі спільною метою. На початку повномасштабного вторгнення спротив уже був базовий, але він не був організований.

Людей не навчали, як це робити безпечно. Як бачити себе частиною великого суспільства, сім'ї, яка працює над спільною метою? Якраз наш рух допоміг цим людям знайти спільну мету та інтереси.

Це демонструє, що не всі тут погоджуються з російським режимом, окупацією, не всі беруть російські паспорти. Їм приємно вважати себе спільнотою спротиву та частиною всього українського народу.

Дивіться також У Криму численні вибухи: імовірні прильоти по військовій базі у Гвардійському, – ЗМІ

Коли ви особисто вирішили долучитися до руху спротиву? Чи не було сумнівів?

Напевно, це було найлегше рішення в моєму житті.

Розуміючи, яке покарання може бути за спротив, чи були моменти страху?

Щодо моєї власної безпеки. Страх був перші пів року спротиву, коли я дуже турбувався про те, як правильно побудувати тактики, техніки спротиву для всіх активістів по всій тимчасово окупованій території.

Однак із часом, розробивши певні інструкції для наших людей, ти розумієш, що будь-який метод можна адаптувати під інший окупований регіон.

Якраз безпечні тактики спротиву допомагають не попастися російським спецслужбам під час переслідування та силових процесів росіян в окупації.

Із часом ти починаєш усе більше ставити собі питання, чи безпечно це для твоїх людей в окупації. Вони питають у тебе поради, як щось розклеїти, чи є якесь додаткове завдання… І ти більше ставиш собі питання щодо їхньої безпеки: що ми можемо зробити, як організувати підпільну поліграфію, як закупити таємно жовту фарбу і тому подібне.

З посиленням диверсійного режиму ми адаптовуємо і власні безпекові інструкції щодо кібергігієни, переслідувань. Ти розумієш, що ці інструкції працюють, тому і впевнений у своїй безпеці.

"Жовта стрічка" займається лише розклеюванням постерів, які служать нагадуванням?

Наш спротив – ненасильницький. Це якраз робота над підтриманням патріотичних настроїв в окупації. Також ми збираємо інформацію щодо воєнних злочинів росіян, щоб суттєво полегшити роботу відповідним органам.

Ми вже їм можемо надавати базу злочинів, які ми зафіксували, – ще до того, коли ці інституції зайдуть на територію для розслідування.

Ми також фіксуємо інформацію й особисті дані про організаторів псевдовиборів. Росіяни намагаються демонструвати тотальну підтримку виборів президента Росії на тимчасово окупованих територіях. Наша робота також зосереджується на бойкотуванні навіть примусової участі в цих виборах.

На тимчасово окуповані території завезли російських силовиків. Я так розумію, людей змушуватимуть голосувати.

Попередні псевдовибори показали, що така практика буде наявна. У багатьох маленьких населених пунктах уже починають казати: "А чи не могли б ви прийти на виборчу дільницю проголосувати? О такій-то годині, на такому-то місці". Це я вже не говорю про тисячі білбордів, які заклеєні символікою "Єдиної Росії" та закликами віддати голос за Путіна.

Чи вдавалося вам колись бачити, як окупанти реагували на вашу символіку?

Так, абсолютно. Багато реакцій ми публікували в мережі, коли окупанти замальовували, зривали постери й жовті стрічки.

Однак саме через публікацію цих реакцій вони перейшли у більш підпільний формат. Намагаються відстежити пересування по камерах, відстежити усіх активістів з метою перешкоджання їхньої роботи.

Через це і виникає такий рух, як "Крымский СМЕРШ", який заохочує до цього полювання на українців у Криму. Цей рух висміює будь-які коментарі, щоб демонструвати й залучати до активної підтримки путінського режиму.

Що таке "Крымский СМЕРШ"?

Такий телеграм-канал з'явився після 24 лютого 2022 року, а назву окупанти взяли в радянської організації, яка діяла під час Другої світової війни.

Назва розшифровується як "смерть шпигунам", цю систему радянського минулого називали найжорстокішою.

Однак переважно вони зосереджуються на тому, щоб зірвати всі сліди спротиву. Вони хочуть показати, що є лише тотальна підтримка режиму.

Було бажання виїхати з окупації?

Було. Виїжджав. Приїхав назад, бо потрібно було продовжити роботу тут і масштабувати рух.

Через лінію бойового зіткнення ти не виїдеш. Єдиний шлях – через Росію і треті країни. Однак тут питання, чи випустять тебе з наявністю лише українського паспорта. Росіяни хочуть перекрити всі артерії виїзду українців. Вони тримають сотні тисяч українців фактично в заручниках.