Чому насправді Іран обстрілює всіх, до кого може дотягнутися?
- Наразі іранський режим фокусується на збереженні влади.
- Зовнішня політика Ірану спрямована на ескалацію конфлікту, щоб запобігти наземній операції, використовуючи обстріли сусідів для тиску на США.
Зараз превалює думка, що іранська влада – це хаотичний набір людей та ідей. Але мені здається, це якщо не зовсім помилкове, то явно перебільшене твердження.
Відразу скажу, я не іраніст, але я непогано розумію, як працюють механізми влади, і у своїх судженнях я виходжу, передусім, саме з цих знань. Про це пише Вадим Денисенко.
Читайте також Країнам Затоки загрожує гідровійна з найбільшою в історії гуманітарною евакуацією
Чого домагається Іран?
1. Зараз ми бачимо, що кістяк тих, хто приймає реальні рішення в Ірані, поставив перед собою єдине завдання: зберегти владу. Це єдина ціль, якій підпорядковані всі їхні дії. А ці дії, своєю чергою, зводяться до двох головних завдань:
не допустити жодних протестів усередині;
не допустити наземної операції.
2. Щодо внутрішнього питання про недопущення протестів – тут вся робота державного апарату зводиться до двох аспектів: залякування та недопущення голоду. Загалом поки влада тою чи іншою мірою справляється з цими питаннями. Ми не бачимо вуличних протестів і не бачимо мародерства. І перше, і друге можливе лише в той момент, коли через різні обставини каральні органи відступають у бік, а їх квазізамінники (опозиція, бандити, тощо) свідомо чи несвідомо не можуть або не хочуть втручатися в ситуацію.
Звичайно, ще зарано робити висновки. Але поки репресивний апарат і система забезпечення продовольством не дають вагомих збоїв. Без цього ніякої внутрішньої революції не буде.
3. Наразі у внутрішній політиці невідомим фактором залишається розкол еліт. Відмова 8 учасників зборів з обрання нового лідера брати участь у цій процедурі, лист із-за ґрат одного з найвідоміших опозиціонерів – це важливо, але поки є лише фоном.
Ми маємо розуміти, що у режиму є два варіанти збереження влади – нічого не змінювати або під гаслами єдності країни очолити процес, який пропонує опозиція з тюрми: створити установчі збори й дещо переформатувати систему. Видається, що натепер це є головною дискусією тих, хто має можливість схвалювати якісь рішення.
4. З великою долею ймовірності можна припустити, що головні гравці пробують залишатися в тіні, а тих, кого ми бачимо на вершині піраміди, є фігурами, яким багато хто серед дуже умовних сірих кардиналів, відводить тимчасовий статус. Проте всі світові війни та революції показують, що ці розрахунки неймовірно умовні.
5. Щодо зовнішньої ситуації, то ті люди, які сьогодні віддають накази, керуються одним принципом – не допустити наземної операції, як найбільш імовірного джерела знищення режиму. З огяду на таку думку можна припустити, що обстріли всіх сусідів є доволі логічними. Адже зрозуміло, що місяць такого життя примусить всіх тиснути на США зупинити війну.
У Дональда Трампа є два варіанти:
або місяць бомбити Іран і потім оголосити перемогу, бо знищено ядерний і балістичний потенціали;
або ж після місяця бомбардувань ще на пару місяців ввійти в наземну операцію з багатьма непередбачуваними наслідками.
Повторюся, режим в Тегерані вважає, що головна ціль – це його збереження в тому чи іншому вигляді. А тому їхня ставка полягає саме на максимальній ескалації заради деескалації.
Що відбуватиметься далі на Близькому Сході?
Виходячи з цього, ми можемо дуже обережно зробити кілька припущень.
Ескалація триватиме щонайменше кілька тижнів (все залежить від інтенсивності знищення низки об'єктів в Ірані).
Іранська верхівка теоретично може піти на косметичне переформатування системи заради збереження влади та під гарантії США, якщо в межах системи відбудеться внутрішній переворот, який передбачатиме збереження влади нинішніми сірими кардиналами. Головне гасло буде: "Збереження країни та не допущення іракського сценарію". Не факт, що це відбудеться, але поки це головний сценарій і для частини панівної верхівки в Ірані, і для США.
Водночас головним невизначеним питанням є те, як далі функціонуватиме нафтогазова галузь. Багато в чому заради контролю над нею і була розпочата ця війна (щонайменше з боку США). А отже, гарантії США можливі передусім у тому разі, якщо американці отримують контрольний доступ до цього ринку.
Найгіршим розвитком для всіх є наземна операція. Це розуміють і саме на це розраховують іранські еліти. Але, як відомо, перший постріл ламає всі плани на війну. А тут вже пролунали тисячі тих самих пострілів.
Колонка є особистою думкою автора, редакція 24 Каналу може не поділяти її.