Щоранку у зведеннях Генштабу ЗСУ ми бачимо інформацію про сотні ліквідованих за добу окупантів. З часу початку повномасштабної війни нашим воїнам вдалося знищити понад 400 000 росіян. Проте, на жаль, жива сила – не в дефіциті в країни-агресорки. Ворог не шкодує життів, аби влаштовувати так звані м'ясні штурми, і взагалі воює за принципом "жінки ще народять".

Для поповнення військ Росія не оголошує відкритої мобілізації, проте робить все, аби залучити до війни якнайбільше людей. Зокрема тих, хто відбуває покарання у в'язницях. Показовими є історії ПВК "Вагнера" та "Шторм Z" – структур, які повністю складаються (чи складались) із завербованих в'язнів.

Проте ув'язнені воюють і в інших підрозділах. Наприклад, у 24-му мотострілецькому полку. І в нас є конкретне підтвердження цьому.

У розпорядженні редакції 24 Каналу опинився мобільний телефон окупанта, який воював проти України у складі вищезгаданого підрозділу. Востаннє він був помічений на лівобережжі Херсонської області, де дислокується цей полк. Доля окупанта нам невідома, проте його історія є абсолютно показовою.

У січні 2024 року окупант Владімір (ім'я змінено, оскільки нам достовірно невідомо, де він зараз і що з ним) мав би вийти з в'язниці після чергового ув'язнення, однак у вересні 2023 року підписав контракт із російським міноборони, аби поїхати вбивати українців. І на початку цього року зник поблизу населеного пункту Кринки Херсонської області. Замість виходу на свободу – невідомість. Так стається, коли вирішуєш долучитися до лав загарбників і вбивати народ іншої держави.

Перш ніж ми розкажемо, як Владімір потрапив на фронт, хочемо почати з кульмінації його перебування на передовій. Там він був близько місяця з грудня 2023 до січня 2024 року.

На телефоні росіянина залишилося кілька цікавих "відеозвернень". Щоправда, невідомо, кому він збирався їх надіслати. Що ми знаємо точно – надіслати він їх не встиг.

За словами росіянина, війна для росіян – суцільний обман, адже обіцяні кошти російське міноборони не виплачує, відпустки окупантам не дають (хоч і йому обіцяли відпустку в березні). Замість обіцяних 300 000 рублів зарплати, Владімір та інші окупанти отримували по кілька десятків тисяч і ті всі кошти витрачали на забезпечення себе одягом і їжею.

Ба більше, Владімір розповідав, що поранених ніхто не евакуйовує, тому вони буквально гниють.

Що нам по контракту обіцяли, не виконується взагалі – ні в плані одягу, ні в плані забезпечення. Нам обіцяли, що житимемо ми в будинку, але це все неправда, ми живемо під землею, холодно, сиро, все тече, спиш в одязі, ми замерзаємо. Тому хлопці, залишайтеся краще вдома, відсиджуйте свій термін, ідіть до дружин, дітей чи хто у вас залишився, живіть краще з ними,
– розповідав окупант.

Владімір бідкався, що таким як він, тобто зекам, на фронті просто не вижити. Тому він радить росіянам не їхати на війну, бо, за його словами, ніхто не розуміє її й тому всіх обманюють.

В одному зі "звернень" Владімір розповів, що на позиціях вони потрапили в засаду і двоє окупантів хотіли сховатися в укриття, натомість їх розстріляли російські кулеметники. А на позиції окупантів відправляють без їжі, води, і що особливо не подобалося Владіміру, без цигарок. Поки їм обіцяли, що на позиції вони ідуть на 2 дні, заміна відбулася тільки через 11 днів.

Саме після такого досвіду Владімір і записав свої "звернення", повні розчарування у тому, на що він підписався. В останньому відео Владімір висловлював хвилювання, що він може не повернутися.

Скоро знову у бій іти, а сам думаю про дітей і не знаю, чи повернуся я з наступного бою, чи ні. Тяжко тут і не так, як ви собі уявляєте. Якщо ви ні разу не воювали, вам цього не зрозуміти,
– бідкається росіянин.

Окупант шкодує про своє рішення піти на фронт і розчарований справами російської армії: дивіться відео

Та цікаво, що момент прозріння настав тільки тоді, коли вороття назад не було й окупант віч-на-віч зіштовхнувся з реальністю. А на передову він їхав зовсім з іншим настроєм і з готовністю вбивати українців.

Але про все по черзі – далі розповімо про шлях окупанта на фронт і його "сімейну сагу".

Що нам точно відомо про Владіміра, крім того, що родом він з Іркутської області Росії? За плечима у нього щонайменше 3 судимості. За що саме сидів – поки з'ясувати не вдалося, проте з огляду на нетривалі терміни ув'язнення, ймовірно, це грабіж чи хуліганство.

Поки Владімір відбував свій перший термін ув'язнення, померла його мама. Після виходу з в'язниці він ледь не повернувся назад, адже пішов ставати на облік до дільничого, де дізнався новину про матір і вчинив бійку. Втихомирювали його аж четверо силовиків.

Окупант
Окупант, до того як ним став

Та все ж, всесвіт дав йому шанс, яким він скористався сумнівно. Якийсь час жив і працював у Москві, згодом вирішив повертатися в Іркутську область через Новосибірськ. Цей "перевал" був вдалим і не дуже – там він познайомився з майбутньою дружиною. Хоча тоді він це не розцінював як щось більше, ніж стосунки на одну ніч. Та вона завагітніла і все ж довелося одружитися.

Окупант розповідає свою "сімейну сагу": дивіться відео (обережно, присутня нецензурна лексика)

Сімейне життя не вдалося, багато сварок та конфліктів, тому Владімір часто просто втікав з дому. Наприклад, одного разу не ночував вдома аж 8 місяців – жив у місцевому готелі. Після цього знову опинився у в'язниці. Причина невідома, проте він стверджує, що це відбулося через дружину.

За час наступного терміну ув'язнення знову багато змінилося. Наприклад, його дружина народила сина від іншого чоловіка, з яким почала зустрічатися майже одразу після ув'язнення чоловіка, проте той відмовився від сина. Тому жінка записала дитину на свого чоловіка, хоч той перебував за ґратами значно довше, ніж 9 місяців. Ось такі вони, "русские скрепы".

Своїх (дітей – 24 Канал) у мене двоє. І третього, поки я сидів, вона народила і записала на мене. Аліменти ідуть на мене,
– так розповідав окупант про свою сім'ю в одному з листувань.

Продовження "саги" окупанта: дивіться відео (обережно, присутня нецензурна лексика)

Та якщо ви думаєте, що це найцікавіше в цій історії – то ви помиляєтеся. Згодом мама трьох дітей сама загриміла за ґрати, поки чоловік далі відбував термін. Тож троє дітей опинилися у дитячому будинку.

Згодом на волю вийшов Владімір, знайшов собі нове "кохання всього життя", але от біда – через 8 місяців він знову потрапив під слідство та отримав 1 рік і 9 місяців ув'язнення. Термін мав би закінчитися у січні 2024 року.

ОкупантУ Владіміра щонайменше 3 судимості

Однак за 4 місяці до звільнення Владімір вирішив, що краще іти вбивати українців за гроші, отримати статус "героя спецоперации", який дозволить забути про його кримінальне минуле. За його словами "нічого, крім дітей, він не втрачає". Та ця ідея вилізла йому боком.

Як окупант вирішив іти вбивати українців: дивіться відео (обережно, присутня нецензурна лексика)

Після підписання контракту окупант опинився в тимчасово окупованому Луганську. Там його готували до ролі "визволителя", а по факту – м'яса для штурму. Але зараз не про це.

Без дружини, але з трьома дітьми в інтернаті, Владімір вирішив знайти у соцмережах кохання свого життя. І знайшов таку собі Свєту.

Історія у Свєти теж вельми цікава – з чоловіком вона розлучилася після понад 15 років спільного життя. Якщо бути точним, то 9 років вона чекала його із в'язниці, а потім він відмовлявся працювати, жив на мамину пенсію і бив свою дружину.

Історія Свєти
"Сага" Свєти / Скриншот

Тому Свєта розлучилася і допомагає зараз своїй доньці – няньчить онуків, бо та зараз теж сама – її чоловік пішов добровільно вбивати українців, аби уникнути слідства. Йому загрожувало ув'язнення, то ж він вирішив, що стати загарбником краще, ніж зеком. Цікаво, що наприкінці листопада з ним теж зник зв'язок. Станом на лютий 2024 року його доля невідома. Племінник Свєти пішов воювати за контрактом.

З Владіміром Свєта познайомилася у соцмережах, наприкінці листопада почали активно спілкуватися. Саме їй він розповів про своє кримінальне минуле і про наміри змінити своє життя завдяки війні проти України.

Після нетривалого знайомства окупант запитав Свєту, чи не могла б вона організувати подарунки для його дітей, а та радо погодилася. Звісно ж, не за власні кошти. Сумарно на подарунки він переказав жінці 65 000 рублів. Вона ж, звісно, звітувала про покупки, надсилала йому фото придбаних іграшок та дітей, яких вона відвідала.

Все наче добре – така от любов зав'язалася в мережі, що Свєта готова на все задля нового коханого-військового. Але є одне "але". Директорка інтернату, в якому перебувають діти окупанта, намагалася донести йому, що його обманюють. За її словами, все, на що та жінка нібито витратила 65 000 рублів коштує не більше 10 000.

Лситування окупанта
Листування окупанта
Директорка дитячого будинку розкриває сутність Свєти / Скриншоти

Ба більше, за її словами, Свєту вона знає давно, як і те, що вона шахрайка.

Після того, як Владіміра відправили на передову і він зник, Свєта продовжила йому писати та дзвонити. Вочевидь, дуже не вистачає "траншів".

До 24-го мотострілецького полку Владіміра прийняли як стрільця, але фактично він був позаштатним сапером. Про це свідчать підручники в електронному вигляді, які були у нього в телефоні. Ба більше, він навіть вивчав інженерні міни Білорусі.

Окупант вивчав білоруські міни
Окупант вивчав білоруські міни / Скриншот

Для чого йому знання про протитанкові білоруські міни – залишається лише здогадуватися. Не виключено, що саме їх використовував мотострілецький полк окупантів. Крім того, у нього були також і підручники для розвідників. Сам окупант у листуваннях скаржився, що і сам не знає, ким він є у полку.

Я стрілець, а так то позаштатний сапер. А взагалі х** його знає, я вже ким тільки не був, залишилось тільки на вертольоті політати,
– розповідав окупант Свєті.

Це дуже яскраво ілюструє ставлення росіян до особового складу. А ще краще це робить відео, яке ми знайшли у прихованій галереї телефону, датоване 23 жовтня 2023 року. Ймовірно, це відео зняте у тимчасово окупованому Луганську, де після підписання контракту окупант проходив навчання.

На відео видно чотирьох окупантів, яких вочевидь за щось вирішили покарати. Їх роздягнули при всіх, одного з них ще й вдарили і відправили усіх "на яму". Вочевидь для росіян гомосексуальність вважається найбільшим приниженням, оскільки їх гнали в яму під вигуки "ідіть злягатися одне з одним".

Окупанти влаштували "судилище" над іншими загарбниками: дивіться відео

У листопаді Владімір офіційно став окупантом, склавши присягу на вірність Росії. 3 грудня 2023 року загарбник написав усім, з ким підтримував зв'язок, що відправляється на передову. При тому, він був у надто хорошому настрої – очевидно, його тішила перспектива вбивства українців.

Що окупант казав про вбивство українців: дивіться відео

Також він написав Свєті, пообіцяв їй повернутися "на зло ворогам". Як ми бачимо – вийшло так собі. Після цього він витягнув SIM-карту з телефона і вже невдовзі опинився на тимчасово окупованій території лівобережжя Херсонщини. Відомо, що фактично місяць він був там, однак на зв'язок не виходив. А на початку січня 2024 року – зник.

Цікаво, що у січні він би міг вийти з колонії, знайти роботу і займатися своїми дітьми, поки їхня мама продовжує відбувати свій термін. Та натомість він вирішив, що стати загарбником і йти на територію іншої країни воювати – кращий вихід із ситуації. То ж результат цілком очікуваний.

У листуванні зі Свєтою Владімір казав, що у березні 2024 року мав би поїхати у відпустку і зустрітися з нею. Але недаремно у повідомленні він уточнював "якщо доживу".

Владімір так хотів "защищать родину", що навіть не розумів від кого і навіщо – для нього це була радше можливість скоротити термін ув'язнення і заробляти гроші. На крові. Так, як і для зятя Свєти і для сотні тисяч росіян, які вважають війну "заробітком" та "індульгенцією".

Владімір – приклад типового росіянина, який навіть не розумів, що відбувається і чому триває війна. Із зомбоящика сказали, що треба йти "защищать родину" і за це можна вийти достроково з в'язниці – то чому ж не піти? Хоч потім, побачивши реальність, він розчарувався, та виходу назад уже не було – ти або гинеш на позиції, або тебе розстріляє свій же кулеметник.

Проблема цієї війни – не тільки Путін, а всі росіяни. Люди, які дозволяють себе сотнями тисяч класти в чужу землю за незрозумілі їм амбіції, тільки щоб заробити. Так, у Росії триває мобілізація, але такі персонажі як окупант, про якого ми розповідали сьогодні – "люди", які ідуть туди добровільно. Такі "люди" вважають, що, вбиваючи громадян іншої країни, вони захищають свою, а Україна, яку вони мали "взяти за три дні", чомусь загрожувала "великій і могутній Росії".

Що з Владіміром – невідомо. Відомо лише, що точно не на фронті. Як і сотні окупантів з 24-го мотострілецького полку. До слова, про цей полк і його втрати на лівобережжі Херсонщини розповімо вам згодом у наступному матеріалі. У цій справі нам неабияк допоміг вже неодноразово згаданий сьогодні окупант.