Максиму не сиділося у прокурорському кріслі. І коли анексували Крим пішов добровільно у військкомат.
У мене дитина росте, і рано чи пізно вона підросте і запитає, а де ти був чи що ти робив, коли в нас в країні була війна. Я не хотів би ховати очі, – каже прокурор-"кіборг" Максим Грищук.
Уже в серпні Максим на полігоні тренувався у стрільбі. Про те що пліч-о-пліч із новобранцями займається прокурор ніхто навіть не здогадувався. Коли дізналися – не вірили.
Читайте також: Поки українські бійці захищають країну — їх незаконно звільняють з роботи
А далі – донецький аеропорт. На його очах помирали товариші. І в певний момент йому, рядовому солдатові, довелося брати командування на себе.
До того аеропорту він не тримав автомата. Максим пластун: тому гори, карти і вміння орієнтуватися на місці допомогли вижити. Для нього донецьке летовище значно більше, аніж поле битви.
Сьогодні Максим не "кіборг", а звичайний батько. У нього дві донечки і він мріє про сина. Коли прокурора називають "кіборгом" сміється, каже, знали б окупанти, хто ж насправді охороняє аеропорт не повірили б.
Читайте також: "І що, що ти воював", — пасажири та водій вигнали бійця АТО з маршрутки
Максим Грищук додому повернувся лише нещодавно. Його дружина Вікторія весь цей час навіть не здогадувалася, що чоловік захищав аеропорт.
Прокурора-"кіборга" представили до державної нагороди "За мужність". Та він скромно каже – герої насправді ті, кого вже немає поруч.
Автор сюжету – Ірина Папірник.