– Народилась я в Челябінську, там і закінчила університет. Все життя займалась спортом. Не дивлюсь телевізор, бо не довіряю. В мене було достатньо паралелей, адже місто Челябінськ розташоване далеко. Плюс у професійного спортсмена є свій графік змагань, а тому я цим не цікавилась.
Читайте також: Там було пекло, в повітря злітали танки, – військовий розповів, як починалася війна на Донбасі
– Я краєм ока читала новини, але було відчуття, що люди роблять важливу справу. Так склалось, що я спілкувалась з людьми з Києва та Харкова, які вже були волонтерами. Так дізналась, що відбувається в Україні. Я почала шукати інформацію та хотіла допомогти, але нічого не виходило. Через це було вирішила виїхати. Зібрала наплічник та виїхала, в мене був білет в один кінець.
Ольга Сімонова
В мене був вибір піти воювати на бік Росії або України. Однак правда на боці України, то як я можу воювати за Росію? На фронті мене нормально сприймали. Я не пам'ятаю, щоб в мене були якісь проблеми. Навпаки мене підтримували. Звичайно, що були й ті, які недовіряли. Казали, що для них росіяни всі однакові. Проте після місця спільних навчань, людина підходила вибачалась.
– Я хотіла в іншу бригаду, але мені не прийшло відношення. Бо жінок ніхто не хоче брати, а я розумію чому. Вони приходять і думають, що всі їм навколо повинні. Як настає питання зарплати, то вони біжать першими. Коли доходить справа до обов'язків, то вони йдуть на бойові посади – помічник гранатометника, кулеметника. Вони копають? Ні. Вони навантажують машини? Ні. Вони фактичного нічого не роблять. Насамперед військово службовець має виконувати свої обов'язки.
Жінка змінила російське громадянство на українське
– Я в процесі служби отримала українське громадянство. Я відмовилась від російського, тобто все як має бути. Мій дім вже зараз тут.