Пішли на війну, бо не могли вчинити по-іншому: історії захисників з 24 Каналу

Збройні Сили України – це гордість і натхнення, наші спокійні ранки й вечори. Це світло в наших домівках, це спокій і можливість будувати плани на майбутнє. Це слова захоплення у різних куточках світу і взірці для наслідування. Це сльози радості й біль втрат. Так багато тепер означають для нас ці три літери – ЗСУ. Такої шаленої трансформації зазнали змісти, вкладені у них. Від розграбованої армії за часів президента-втікача до найдосвідченіших, найсміливіших воїнів з надсучасною зброєю та вміннями.

Вдев'яте цей день ми відзначаємо в умовах війни, вдруге під час повномасштабного вторгнення Росії і вперше, коли за новим календарем сьогодні християни відзначають День Святого Миколая – свята мрій та надій.

​Важливо Еволюція гідності, або як Майдан 10 років тому змінив нас: інтерв'ю з воїном Дмитром Пальчиковим

Після 24 лютого 2022 року багато українців з різних куточків країни, людей різних професій і віку прийняли важливе рішення – стати на оборону рідної землі. Серед них наші колеги — працівники компанії ТРК "Люкс". Їхні сміливі історії читайте у матеріалі 24 Каналу.

"Пішов на війну, бо треба, "хочу – не хочу" не діє": історія Славіка Журби

Славік Журба до повномасштабного вторгнення був учасником АТО. На фронт потрапив ще студентом, служив у добробаті. Маючи бойовий досвід, розумів, що велика війна можлива.

Я говорив, що таке накопичення армії – це пружина, яка рано чи пізно вистрелить. Тому війна буде, але вже відкрита, без жодних прикрас, не гібридна, а повноцінна. І тоді гримнуло 24 лютого.

Для Славіка все одразу було вирішено – треба йти. Залишалося лише підготувати морально себе і своїх рідних. А також докупити певну амуніцію, якої йому бракувало.