ІТ-експорт уже кілька років поспіль залишається однією з основних опор української економіки. У час повномасштабної війни саме цифрові послуги забезпечують стабільний приплив валюти, компенсуючи втрати в інших секторах і підтримуючи платіжний баланс країни.

Фактично майже кожен другий долар від експорту послуг надходить саме з ІТ. За 11 місяців 2025 року галузь принесла Україні майже 6 мільярдів доларів, демонструючи зростання у річному вимірі, хоча й не повернувшись до рекордних показників довоєнних років. На тлі загального скорочення експорту товарів і послуг це робить ІТ-сектор особливо помітним.

Водночас місячна статистика виглядає нерівною – після сильних показників восени експорт ІТ-послуг у листопаді дещо просів. Такі коливання легко сприйняти як тривожний сигнал, але чи справді вони свідчать про погіршення ситуації в галузі чи радше є частиною звичної сезонної динаміки?

Щоб розібратися, що насправді стоїть за цифрами, чи є нинішні коливання критичними та чого очікувати ІТ-експорту у найближчій перспективі, 24 Канал зібрав коментарі експертів галузі – з Львівського IT Кластера та громадської ради при Мінцифри – та проаналізували ключові тенденції, які формують один із найважливіших експортних секторів України.

До теми Повільне зростання, битва за таланти та ШІ: що чекає на IT-сферу в Україні у 2026 році

Чи не кожен другий долар від експорту йде від IT, повідомляє DOU із посиланням на дані "Опендатабот".

Важливо! За 11 місяців 2025 року ІТ-експорт приніс Україні 5,97 мільярда доларів. Це близько 543 мільйонів доларів щомісяця. За рік показник експорту IT-послуг зріс на 2,4%. Але це все ще менше за надходження 2021 року на 3%, та майже на 10% – за обсяги 2022-го. Тоді експорт IT-послуг щомісяця становив близько 612 мільйонів доларів.

За даними "Опендатабот", ІТ – досі найбільший складник експорту послуг України. Її частка – 42% усіх послуг, що експортує наша держава. А разом із товарами та послугами частка ІТ – це близько 12% усього експорту України. За рік експорт послуг впав на 9%, до 14,33 мільярда доларів. А сукупний експорт товарів і послуг – на 5%, до 49,21 мільярда доларів.

Цікаво, що у листопаді минулого року обсяг експорту IT-послуг з України становив 543 мільйонів (як щомісячний показник). Це на 9 мільйонів доларів (чи на 4,24%) менше, ніж було попереднього місяця, жовтня, – 566 мільйонів доларів. Але в листопаді 2024 року показник був ще нижче — 520 мільйонів доларів.

Загалом за 11 місяців 2025 року сукупна виручка від експорту ІТ-послуг досягла близько 6 мільярдів доларів, перевершивши на 2,4% показник 2024 року (на 141 мільйон доларів), повідомляють у Львівському IT Кластері.

За цими коливаннями зростань та падінь важко зрозуміти, яка динаміка – позитивна чи негативна – в експорті однієї з найважливіших галузей України.

Після сильних показників жовтня та вересня, дані за листопад на перший погляд можуть здаватися менш оптимістичними, адже експорт ІТ-послуг знизився. Проте така динаміка відповідає типовим сезонним патернам попередніх років: у листопаді обсяги експорту зазвичай близькі до жовтневих або нижчі. А якщо вересень демонструє слабкі показники, дані за листопад подекуди можуть бути вищі. Також додатковим фактором, що вплинув на результати, стала менша кількість білінгових днів у листопаді. На основі даних НБУ станом на 31 жовтня 2025 року ми прогнозували річний обсяг експорту комп’ютерних послуг у межах 6,45–6,52 мільярда доларів. Однак накопичена динаміка дає підстави говорити про потенціал до покращення нашого прогнозу до близько 6,59 мільярда доларів,
– каже Степан Веселовський, CEO Львівського ІТ Кластера.

Читайте також ШІ-революція, Amazon для війни та цифрова держава: великі підсумки року та прогнози 2026 від Федорова

Що означають всі ці коливання та чи варто зважати на них, 24 Каналу допоміг розібратися Олександр Явтушенко, голова секретаріату громадської ради при Міністерстві цифрової трансформації України. Він радить не драматизувати зниження IT-експорту у листопаді до 543 мільйона доларів, тобто приблизно на 4% у порівнянні з жовтнем.

Для галузі це радше сезонне коливання, пов’язане з бюджетними циклами клієнтів, закриттям фінансових років у західних компаніях та паузами в укладанні нових контрактів, пояснює експерт.

Олександр Явтушенко,

голова секретаріату громадської ради при Міністерстві цифрової трансформації України

Ключове – річна динаміка залишається позитивною, а сектор демонструє операційну стійкість навіть в умовах війни. Тому значення таких місячних просідань часто перебільшують: вони не є індикатором системної кризи ні для IT-індустрії, ні для економіки загалом. Компанії вже давно адаптували бюджетування та управління ресурсами до волатильності.

Ідеться про диверсифікацію портфеля клієнтів, поєднання сервісної моделі з продуктовою, гнучке планування найму, більшу увагу до довгострокових контрактів і ретеншну клієнтів. Багато гравців свідомо тримають фінансову подушку на кілька місяців операційної діяльності. Це дозволяє проходити сезонні коливання без різких скорочень або зупинки інвестицій у команди.

Якщо дивитися стратегічно, IT-сектор залишається одним із головних якорів українського експорту послуг – близько 42%, і зростання за 11 місяців підтверджує його життєздатність, підтверджує Явтушенко у коментарі 24 Каналу. Водночас головні ризики, за його словами, очевидні: людський капітал, мобільність фахівців, географічна концентрація клієнтів і глобальна конкуренція за контракти.

Драйверами зростання залишаються розвиток власних продуктів, інтеграція ШІ-рішень, вихід на нові ринки та підвищення доданої вартості.

"Від держави галузь насамперед очікує прогнозованих правил гри, стабільної податкової та регуляторної політики, підтримки експорту й захисту цифрової інфраструктури. Саме це дасть змогу не лише втримати позиції, а й масштабувати український IT-експорт у найближчі роки", – каже експерт.

Приплив іноземної валюти в країну, особливо в часі війни, – це основа для збереження відносної стабільності національної валюти та підтримки платіжного балансу, зазначає у коментарі 24 Каналу Ярина Возняк, керівниця команди досліджень Львівського ІТ Кластера.

Мовиться про меншу потребу в різких валютних інтервенціях НБУ, меншу кількість курсових шоків для бізнесу та громадян, вплив на кредитоспроможність країни, зниження залежності від зовнішньої фінансової допомоги, здатність фінансувати імпорт (енергоносії, паливо, обладнання, військові та медичні товари тощо), стримування інфляції.

Ярина Возняк,

керівниця команди досліджень Львівського ІТ Кластера

Відтак галузі, що генерують валютну виручку для України, відіграють значну роль для нашої економічної стійкості, особливо коли залежність від фізичної інфраструктури чи логістичних аспектів є нижчою порівняно з класичним виробничим сектором. Попри виклики повномасштабної війни, технологічна галузь залишається однією з ключових в українській економіці: навіть за умов зменшення обсягів у 2023 – 2024 роках ІТ-експорт утримав системну присутність на ключових ринках (США, ЄС), а частка комп’ютерних послуг в структурі послуг від 2022-го коливалась від 35,9% (червень 2024-й) до 47,7% (квітень 2022-й).

ІТ-сектор – найбільший експортер послуг в Україні, зазначає Возняк, і натепер становить:

  • 41,9% від загального обсягу експорту послуг;
  • 12,2% у загальному експорті товарів і послуг, поступаючись лише експорту продовольчих товарів та агропродукції.

Важливо! Експорт комп’ютерних послуг приносить ключову іноземну валюту, необхідну для імпорту товарів, відновлення інфраструктури та фінансування оборони під час війни, компенсуючи втрати експорту в інших секторах.

Можна і треба говорити, що стабільність або зростання ІТ-експорту вже стали одними з ключових факторів економічної стійкості України, наголошує керівниця команди досліджень Львівського ІТ Кластера. Загальний економічний ефект від діяльності ІТ-індустрії України у 2024 році становив 12,2 мільярда доларів, каже Возняк.

Ярина Возняк,

керівниця команди досліджень Львівського IT Кластера

Ідеться не лише про прямий ефект, який здійснює індустрія через оборот коштів та, як наслідок, принесену валову додану вартість до національної економіки (різниця між вирученими коштами від реалізації ІТ-послуг та продуктів і операційними витратами компаній). Завдяки діяльності галузі створюється ще непрямий ефект – додаткова валова додана вартість у суміжних індустріях. Таким чином компанії, наймаючи одного IT-фахівця, створюють та зберігають 2,7 робочих місця. Загалом індустрія забезпечила близько 644–645 тисяч робочих місць прямої та непрямої зайнятості.

Тому галузь в цілому та ІТ-експорт зокрема зберігають зайнятість, забезпечують більш-менш прогнозовану валютну виручку – у середньому 543 мільйона доларів на місяць, – підтримують суміжні галузі через споживчі витрати, каже Возняк. У 2026 році посилити цей ефект, за її словами, можна через збереження передбачуваних умов для бізнесу (регуляторних і податкових), стимулювання та спонукання компаній до диверсифікації ринків (ЄС, MENA), доменів та бізнес-моделей, фокус на більш маржинальних напрямах.

Читайте також Чому тарифи зростають і чи буде зв'язок під час блекаутів: велике інтерв'ю CEO Київстара Олександра Комарова

Степан Веселовський, CEO Львівського ІТ Кластера, зазначав, що накопичена динаміка дає підстави говорити про потенціал до покращення нашого прогнозу до близько 6,59 мільярда доларів. Основним фактором у цьому Возняк називає порівняно кращу динаміку на основних ринках, насамперед у США та ЄС.

  • У США після двох років поспіль падіння на рівні 10 та 9% є вповільнення спаду (до близько 5% у 2025 році).
  • Ринки ЄС демонструють більш стабільну траєкторію, і за підсумками 2025 року сукупний експорт ІТ-послуг до ЄС може вперше перевищити експорт до США.

Водночас активність та підвищення інтересу та співпраці на нових ринках ще не має такого обсягу та порядку цифр, щоб казати, що це саме нові ринки вплинули на покращення прогнозу.