Крим відрізають від Росії з усіх боків: що чекає на окупантів після удару по мосту
Командир батальйону ударних БпЛА Ахіллес Юрій Федоренко в ексклюзивному розборі пояснив стратегію Сил оборони щодо ізоляції окупованого півострова. Україна діє як удав Каа, поетапно затягуючи логістичний зашморг на шиї Росії, перекриваючи суходіл, море, повітря та Кримський міст.
Росія поступово втрачає можливості забезпечувати своє військове угруповання в окупованому Криму. Українські дрони атакують сухопутні маршрути, морські перевезення та військову інфраструктуру ворога, а пошкодження Кримського мосту створює для росіян додаткові проблеми з логістикою. Усе це є частиною стратегії, яка має позбавити окупантів можливості безперешкодно перекидати техніку, боєприпаси та особовий склад на півострів.
Водночас наслідки українських ударів виходять далеко за межі Криму. Російська ППО втрачає репутацію, військова економіка відчуває тиск, а Кремль намагається приховувати масштаби втрат і зберігати переговорні позиції. Які чотири напрямки використовує Україна для ізоляції Криму, чому Росії стає дедалі складніше підтримувати свої війська та яка зброя може змінити ситуацію на фронті, в аналітиці для 24 Каналу розповів командир 429-ї бригади безпілотних систем "Ахіллес" Юрій Федоренко.
Стратегія удава: чотири виміри ізоляції Криму
Сили оборони України реалізують комплексну стратегію з відрізання кримського угруповання російських військ від постачання. Цей процес відбувається поетапно і охоплює всі можливі шляхи комунікації ворога.
Перший етап – блокування суходолу. Маршрут, яким противник постачає боєприпаси, озброєння, техніку та живу силу сухопутним коридором, взято під вогневий контроль. Завдяки технологічним розробкам українські дрони продовжують серйозно атакувати цю артерію, змушуючи ворожу логістику руйнуватися.
Друга складова – морські шляхи. Росіяни намагалися використовувати баржі для прихованого перевезення не лише палива, а й іншого військового вантажу, маскуючи внутрішнє наповнення суден. Проте українські військові взяли під вогневий контроль і цей напрямок. Рахунок уражених ворожих суден уже йде на сотні.
Третій вимір – повітряний простір. Повітряна логістика противника фактично паралізована через постійну присутність українських ударних дронів. Ворог не може повною мірою застосовувати авіацію для забезпечення своїх сил, інакше вона просто лягає.
Четвертим і вирішальним елементом стало ураження Кримського мосту. З його падінням всеосяжна логістика окупантів практично зупинилася. Ця переправа була не просто транспортним коридором, а символом міці особисто диктатора Путіна, який свого часу показово проїхався нею на КамАЗі всупереч заявам експертів про неможливість такого будівництва.
До слова в ніч проти 17 листопада Сили оборони України завдали повторного удару по Кримському мосту. Унаслідок атаки автомобільний проліт споруди обвалився у воду, а залізнична частина зазнала пошкоджень. У СБУ повідомили, що операція готувалася близько місяця та складалася із семи етапів.
Повна розмова з Федоренком: дивитись відео
Попри заяви скептиків про те, що Росія здатна швидко відремонтувати пошкоджені комунікації, реальність є значно складнішою для окупантів. Для поновлення переправи ворогу доведеться задіювати плавучі мости та баржі.
Проте проведення таких масштабних інженерних робіт в умовах тотального вогневого контролю з боку Сил оборони України є неможливим завданням. Ворог опинився в пастці, де будь-яка спроба налагодити альтернативну переправу одразу стає мішенню для українських засобів ураження. Як наслідок, кримське угруповання неминуче почне відчувати критичний брак провізії, палива та елементів для нанесення ударів по території України.
Крах міфу про найкращу у світі ППО
Знищення стратегічних об'єктів має не лише тактичне, а й величезне економічне та репутаційне значення. Росія роками вибудовувала на міжнародній арені міф про те, що її системи протиповітряної оборони не мають аналогів у світі.
Сьогодні ж країни, які купували російське озброєння, бачать реальну картину: Росія не здатна захистити власні нафтопереробні заводи та логістичні маршрути. Більше того, ворожа ППО часто становить загрозу для власного населення, коли після зльоту ракети влучають у вікна житлових будинків росіян.
Українські дрони завдають дедалі відчутніших ударів по російській нафтопереробці. У листопаді три великі НПЗ, які постачають пальне до Москви, зупинилися або суттєво скоротили роботу. Зокрема, Рязанський завод втратив 90% потужностей, а підприємства в Ярославлі та Нижньому Новгороді припинили переробку нафти.
Україна, яка за планами Кремля мала бути демілітаризована, успішно виносить російські мости зброєю власного виробництва. Це завдає потужного удару по військовому авторитету Росії та її здатності наповнювати бюджет через продаж зброї іншим країнам.
Демографічний глухий кут та приховування втрат
Виснаження ворога відбувається і на рівні людського ресурсу. Російське командування не розраховувало, що Сили оборони України матимуть спроможності знищувати їхніх солдатів у промислових масштабах.
Зараз у Росії спостерігається серйозна криза мобілізаційних процесів. Ті, хто піддавався пропаганді, вже ліквідовані на полі бою. Інших намагаються загнати у військо через кримінальні провадження, залякування родичів або фінансовий підкуп. Проте навіть обіцянки високих виплат не дають бажаної кількості новобранців, оскільки грошей у російському бюджеті стає все менше через удари по економічному потенціалу.
Масштаби втрат стали настільки критичними, що влада змушена вдаватися до безпрецедентних кроків. Зокрема, Росія зачистила майже всі кладовища найманців ПВК Вагнер. Десятки тисяч могил та пам'ятників просто зрівняли із землею, щоб вони не нагадували населенню про реальну ціну війни.
За даними Генерального штабу ЗСУ, станом на 18 листопада 2026 року Росія втратила близько 1 мільйона 629 тисяч військових від початку повномасштабного вторгнення. Лише за попередню добу українські військові ліквідували ще майже 2 тисячі окупантів.
Фальшиві переговорні позиції та геополітична ізоляція
На тлі військових та економічних провалів Путін намагається виходити на міжнародні перемовини з відверто брехливими позиціями.
Він заявляє про готовність зупинитися по лінії бойового зіткнення, стверджуючи, що контролює території, які насправді є глибоким тилом українських військ (наприклад, місто Запоріжжя чи Херсон). Через таку дезінформацію міжнародна спільнота дивиться на російську делегацію як на неадекватних перемовників, з якими рахуються виключно через наявність ядерної зброї.
Глобально слабка Росія стає вигідною багатьом гравцям. Китай вже зараз фактично здійснює повзучу окупацію російських територій через оренду земель на 99 років та отримує за безцінь ліс, нафту і дорогоцінні метали. Європейські країни також зацікавлені в тому, щоб Росія ніколи не змогла відновити свою імперську міць і просувати свої інтереси через корумпованих політиків у ЄС.
Технологічна перевага та потреба у далекобійній зброї
Попри успіхи у знищенні логістики та економіки ворога власними силами, лінія бойового зіткнення на Сході України залишається надзвичайно складною. Противник активно застосовує безпілотні системи та керовані авіабомби (КАБи), буквально стираючи з лиця землі українські міста, такі як Часів Яр, Костянтинівка чи Дружківка.
Для того, щоб остаточно зламати хребет російській воєнній машині, Україні критично необхідна спеціалізована допомога партнерів. Йдеться насамперед про додаткові системи протиповітряної оборони. Вони потрібні не лише для захисту мирних міст, а й для того, щоб позбавити ворожу авіацію можливості безкарно скидати КАБи. Російські літаки мають почати падати, а їхні літовища – горіти.
Крім того, для пришвидшення перемоги необхідні далекобійні засоби ураження. Очікується, що після зміни адміністрації у США та завершення зимових свят, наприкінці січня або на початку лютого, у публічному просторі знову активізується обговорення надання Україні ракет типу Томагавк.
Якби Україна отримала хоча б частину того високоточного озброєння, яким володіють США та інші союзники, війну можна було б дотиснути і завершити вже у 2027 році. Санкції працюють як хронічна хвороба, що повільно знищує економіку ворога, але саме високотехнологічна зброя здатна завдати швидкого і смертельного удару по залишках російської імперської міці.