Поховання знаходиться у візантійській церкві V–VII століть, розкопаній в Хірбет-Мідрасі в Іудеї. Церква, яка споруджена як традиційна візантійська базиліка, знаходилася на території великого поселення, про багатство якого свідчать розкішні мозаїки, колони з імпортного мармуру і покриті рідкісними візерунками артефакти, зазначається у прес-релізі Ізраїльського управління старожитностей.
У склепі під церквою знайшли розгалужену систему тунелів, що належать, судячи зі знайдених там монет і кераміки, до I–II століть нашої ери. У тунелях були джерела води і приміщення для зберігання продовольства.
В одному з нефів археологи знайшли прохід до порожньої гробниці. Розташування церкви збігається з покажчиками письмових джерел, а також Мадабської карти VI століття, на місце поховання пророка Захарії, знайдене візантійцями к V столітті. З цим пророком, що жив, ймовірно, у VI столітті до нашої ери, пов’язують Книгу пророка Захарії — передостанню із старозавітних пророчих книг, — що містить пророчення про земне життя і страждання Месії. Точність вказівок Мадабської карти вже не одноразово отримувала археологічні підтвердження.