В’ятрович став народним депутатом: коротко про все, що відомо

Володимир В'ятрович пройшов до парламенту замість нардепа Ірини Луценко за списком "Європейської солідарності". Раніше В'ятрович пропрацював на посаді директора Українського інституту національної пам'яті понад п’яти років і за цей час, за його власними словами, зміг досягти всіх тих амбітних цілей, які він перед собою ставив.

Також цікаво: Володимир В’ятрович офіційно став народним депутатом: відео

Присягаю на вірність Україні. Зобов'язуюсь усіма своїми діями боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут українського народу. Присягаю додержуватися Конституції України та законів України, виконувати свої обов'язки в інтересах усіх співвітчизників,
– сказав В'ятрович, складаючи присягу.

Пізніше глава парламенту Дмитро Разумков оголосив про входження нардепа до фракції "Європейська солідарність".

Чому Володмир В'ятрович став депутатом?

Тому що так склались партійні списки. За результатами парламентських виборів, "Європейська солідарність" отримала за партійними списками 23 мандати. У передвиборчому списку "ЄС" В’ятрович йшов під номером 25. Тож, одразу до парламенту він не потрапив.

12 листопада Верховна Рада достроково припинила повноваження депутата від фракції "Європейська солідарність" Ірини Луценко. Вона була обрана в Раду 9-го скликання за списком партії "Європейська солідарність", але через різке погіршення стану здоров’я попросила парламент звільнити її. За відповідне рішення проголосували 275 депутатів при мінімально необхідних 226.

Також по темі: Луценко більше не буде депутатом: хто її замінить у Раді

За списком партії "Європейська солідарність" на місце, яке звільнилось у парламенті, мала зайти колишній заступник міністра енергетики та вугільної промисловості Наталія Бойко. Однак, як пишуть у ЗМІ, вона відмовилась від депутатського мандату. Також відомо, що саме Бойко прем'єр-міністр Олексій Гончарук мав намір призначити своїм радником. Відтак, до парламенту пройшов В'ятрович, який був наступним у черзі.

Хто такий Володимир В’ятрович?

Історик, публіцист. Голова вченої ради Центру досліджень визвольного руху у Львові. Член наглядової ради Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького". Колишній директор архіву Служби безпеки України.

Захистив кандидатську дисертацію "Закордонні рейди УПА в контексті реалізації антитоталітарної національно-демократичної революції народів Центрально-Східної Європи".

Коли його призначили в Інститут національної пам’яті?

25 березня 2014 року. Офіційно основними завданнями Інституту є: реалізація державної політики у сфері відновлення, подолання історичних міфів та збереження національної пам'яті українського народу. Зокрема, Інститут собі за мету роботи ставив:

- вивчення історії етапів боротьби за відновлення української державності та поширення інформації про це в Україні та світі;
- увічнення пам'яті учасників українського визвольного руху, Голодомору та політичних репресій;
- організацію дослідження історичної спадщини та сприяння інтеграції в українське суспільство національних меншин і корінних народів.

Чому його звільнили?

Тому що так вирішив Кабінет Міністрів. Сам В’ятрович пояснив, що таким чином завершилась каденція його роботи на цій посаді. Офіційно звільнення оформлене як таке, що відбулось за згодою сторін.

В’ятрович також повідомив: отримав запевнення від прем'єра Олексія Гончарука, що, попри зміну керівника, Інститут збереже статус органу влади та інструменту політики національної пам'яті, будуть продовжені формат та напрямки роботи.

Що він встиг зробити за час роботи?

Чимало.

Інспірував декомунізацію. У 2015 році Український інститут національної пам'яті спільно із партнерами розробив 4 законопроєкти, які увійшли в історію як "декомунізаційне законодавство". Внаслідок декомунізацїї в Україні почався організований демонтаж пам'ятників, пов'язаних із комуністичними діячами по всій Україні. Використання символіки тоталітарних режимів заборонили. Також це призвело до перейменування великої кількості населених пунктів і вулиць в Україні. Зокрема, було вирішено перейменувати два обласних центри — Дніпропетровськ і Кіровоград у 2016 році стали Дніпром та Кропивницьким.

Без вулиці Леніна за часів СРСР не обходилося жодне село / Фото: архів 24 каналу

Відкрив архіви КДБ та інших радянських спецслужб. Прийнятий у 2015 році закон передбачає відкриття архівів усіх репресивних органів СРСР в Україні з 1917 по 1991 рік. З того часу усі ці архіви передаються Інституту національної пам'яті та розсекречуються. Тепер Україна – одна з країн пострадянського простору, де доступ до архівів КДБ найпростіший. Для доступу до архівів КДБ потрібні мінімальні вимоги – достатньо вказати в запиті інформацію про людину, про яку шукають відомості. За доступ не потрібно платити, копіювання документів теж безкоштовне.

Як отримати доступ до архівів / Інфографіка УІНП

Домігся визнання ветеранів ОУН та УПА. Ухвалений у 2015 році закон визнає борцями за незалежність України тих, хто брав участь у складі: Центральної Ради, органів влади Карпатської України, партій та громадських організацій, утворених під час існування УНР, ЗУНР, а також ОУН та УПА. Держава може надавати соціальні гарантії борцям за незалежність України у 20 столітті та членам їх сімей, а органи місцевого самоврядування можуть за рахунок коштів місцевих бюджетів надавати додаткові соціальні гарантії та пільги борцям за незалежність.

Ветерани Червоної армії та УПА публічно потисли руки під час вшанування загиблих під час Другої світової війни у 2015 році / Фото: Facebook

Розширив можливості для реабілітації жертв репресій. Від 2018 року на реабілітацію можуть розраховувати ті, хто брав участь у визвольних рухах 1917 – 1921 років; учасники селянських повстань 1920-1930-х років, члени ОУН та бійці УПА. Ще одна категорія – постраждалі під час "Великого терору". Окремо законом визнаються потерпілі від репресій комуністичного тоталітарного режиму - родичі та близькі репресованих. Їх називали родичами "ворогів народу" і вони роками жили у спецпоселеннях, ізольовані від світу.