Скоріш за все, чеченський "царьок" діє за погодженням зі своїм партнером Євгеном Пригожиним. За даними джерел 24 каналу в українських спецслужбах, володар окупованої Ічкерії та кухар Путіна із кожним днем посилюють свій вплив всередині Росії та закріплюють свій дуумвірат.

Дивіться також Зеки закінчуються дуже швидко: м’ясник Пригожин отримав у підпорядкування чмобіків-смертників

Цілком ймовірно, що Пригожин із Кадировим планують переворот у Кремлі, або ж готуються до перехоплення влади у випадку втрати контролю за країною з боку бункерного дідугана.

Кадировці обкладають даниною місцеві "адміністрації"

  • Про наміри кавказького "Дона" поширити свою владу далеко за межі Чечні було відомо ще задовго до початку повномасштабного вторгнення. Однак довгий час Кадиров залишався тіньовим гравцем російської політики, який завдяки своїй власній армії головорізів був вірним псом Путіна.
  • Втім, після провалу бліцкригу та спроб Росії захопити більшу частину України, зрадник народу Ічкерії почав дедалі більше піаритися на своїй діяльності, критикувати російську владу та подекуди йти врозріз із наказами згори.
  • Так само "піднявся" й Пригожин, якому вдалося перетворити приватну військову компанію у повноцінне армійське об'єднання з авіацією, ППО та важкою бронетехнікою. Власник групи "Вагнера" всього лише за 9 місяців із початку повномасштабного вторгнення отримав майже безмежний вплив на Білгородську та Курську області.
  • У березні-квітні 2022 року Кадиров намагався "віджати" у російських кураторів окуповану частину Донецької області, однак це йому, схоже, не вдалося. А от "підім'яти" під себе Луганщину у нього виходить набагато краще.

Судячи з усього, що Кадиров, що Пригожин свого часу зрозуміли, що угруповання військових-найманців та загони Росгвардії здатні принести їм неабиякі дивіденди та навіть, ймовірно, забезпечити володіння престолом. Об'єднавши зусилля з піару, критики військового та подекуди навіть політичного командування Москви, домовившись про ненапад один на одного, ці воєнні злочинці створили дуумвірат.

Саме у рамках співпраці з вагнерівцями всередині листопада Кадиров почав насичувати тилові міста Луганщини наближеними до себе особами. Вони мають на меті поставити всі підприємства та всіх "посадовців" на "лічильник", адже чеченський володар оголосив себе новим "власником" цих земель. То ж всі бізнесмени та "чиновники" мають платити йому данину.

Представникам місцевої "адміністрації" при цьому пояснюють, що їм варто виконувати всі забаганки Кадирова, бо інакше жодні російські куратори врятувати їх не можуть. Мовляв, спецслужбісти з ФСБ чи ГРУ сидять десь далеко у московських кабінетах, а бородаті дони – ось вони, готові діяти тут та зараз.

У Кремля виникають проблеми з контролем над васалами

Поява таких представників Кадирова на території окупованої Луганщини фактично означає, що у Москви виникли неабиякі проблеми контролю над чеченським царем.

  • З одного боку, він разом із Пригожиним можуть вирішити прикрити Путіна у випадку бунту з боку інших кремлівських еліт та придушити кулуарний бунт.
  • Однак з іншого – глава Чечні ламає давно встановлений порядок на захопленому Донбасі. Адже з 2014 року російські спецслужбісти, що представляють певну вежу Кремля, користалися так званою "ЛНР" як територією для власного збагачення. Вони розподіляли виділені Росією кошти, гуманітарку, облаштували канали транзиту наркотиків та вивезення награбованого.

Відтепер у регіоні з'явився ще один гравець, який планує перетворити тимчасово непідконтрольну Києву Луганщину на власний халіфат. При цьому він має достатньо впливу та сил, аби протистояти російським спецслужбам, тоді як вони включитися у боротьбу з Кадировим банально не можуть. Оскільки спроби скинути Дона з трону, ймовірно, призведуть до розпалювання громадянської війни у Росії, а масштабна протидія загонам Кадирова у "ЛНР" здатна послабити загальну здатність окупаційного війська до ведення бойових дій, чим неодмінно скористаються ЗСУ.

То ж втручання Кадирова під прикриттям армії Пригожина у розподіл влади та впливу на окупованих територіях означають появу серйозної тріщини у Кремлі. Однак Путін ситуативно може від цього лише виграти, оскільки якщо він відчує слабкість свого впливу та вступить у змову із сильними кланами, його влада лише посилиться.