Ключові результати військових операцій як українських сил, так і ворожих помітні на карті бойових дій. Про те, як змінилась лінія фронту за серпень 2023 року – читайте в матеріалі 24 Каналу. Свій огляд проводимо, спираючись на дані карти DeepStateMAP.

Варте уваги Шлях до Токмака через укріплення і міни: чим важливе село Роботине, яке звільнили ЗСУ

Наступальну операцію на південь від Оріхова Сили оборони України розпочали ще наприкінці весни 2023 року. Втім, через щільні мінні поля та оборону противника швидкого прориву тут створити не вдалося.

Натомість українські військові протягом всього літа метр за метром вигризали у ворога чергові посадки. Наслідки цих наполегливих наступальних дій ми врешті побачили в серпні – буквально під сам кінець літа.

Наші захисники змогли вибити ворога з Роботиного та продовжити своє просування за селом далі в сторони Новопрокопівки (Токмак, Мелітополь) та Вербового (Бердянськ, Маріуполь).

ЗСУ прорвалися до лінії оборони росіян під Оріховом: дивіться карту

Дуже схожою минулого місяця була ситуація й на межі Запорізької та Донецької областей. Тут ЗСУ продовжують впевнено просуватися в бік Маріуполя.

Після звільнення Старомайорського, яке відбулося ще в липні, звільнення Урожайного було лише питанням часу. Так і сталося – в серпні Сили оборони України зайшли в село та повернули його під свій контроль.

Чим ситуація тут схожа на позиції на Мелітопольському напрямку, так це розташуванням сил. За Урожайним українські війська фактично вклинилися в першу лінію оборони росіян, тож бої тут тривають теж просто на ній.

Перед українськими силами розташовані Завітне Бажання та Старомлинівка. Останнє село має вже стратегічне значення, адже за ним розташована друга й ключова лінія оборони росіян. За нею ворожа оборона може посипатися, але перед українськими військами ще цілі кілометри добре окопаних і замінованих оборонних споруд ворога.

ЗСУ просуваються в бік Маріуполя: дивіться карту

Це почалося не в серпні, не у 2023 році й навіть не під час повномасштабного вторгнення. Росіяни мріють про Авдіївку ще з 2014 року, коли й розв'язали війну проти нашої держави.

Ворог понад усе прагне відтіснити українські сили якомога далі від окупованого ним Донецька. Та на заваді йому стоїть Авдіївський гарнізон. За останні півтора року ворогу тут вдавалися лише тактичні просування, але далі українські сили міцно засіли в обороні.

Не змінилося ситуація й протягом серпня. Хоча обстановка тут дуже складна як для українських військових, так і для ворога. Наразі ж тривають криваві бої, а росіяни прагнуть оточити Авдіївку.

Росіяни наступають на Авдіївку: дивіться карту

Практично відразу ж після провалу російської наступальної операції в районі Бахмута взимку – навесні 2023 року українські військові розпочали тут свій контрнаступ. Оборона, яку росіяни ще навіть не встигли облаштувати, почала тріщати на південному й північному флангах міста.

Згодом ворогу вдалося стабілізувати для себе ситуацію на північ від Бахмута. Втім, на півдні ситуація значно більш сприятлива для Сил оборони України. Протягом серпня українські військові вдало закріпилися в Кліщіївці, тепер фронт проходить буквально через це село.

Водночас українські сили змогли зайти в Андріївку та підійти впритул до Курдюмівки. Як і на решті ділянок величезного фронту, ситуація тут дуже складна, але ініціатива за Силами оборони України. Якщо так триватиме й надалі, південний фланг оборони росіян остаточно розсиплеться й українські війська контролюватимуть південний вхід у знищений Бахмут.

ЗСУ контрнаступають під Бахмутом: дивіться карту

Одним із напрямків, який росіяни обрали для свого наступу, стала Білогорівка та Серебрянське лісництво в бік Лиману. Ці території українські військові відбили майже рік тому, а нині ворог мріє повернути собі.

За свідченнями наших військових з цього напрямку, ворог переважає українські сили тут у кілька разів. Попри це українські війська в таких надскладних умовах стримують ворожий наступ.

Протягом серпня росіянам вдалося захопити хіба що кілька лісопосадок та просунутися на десятки метрів у бік Білогорівки. Решта територій залишилися під українським контролем.

Росіяни наступають на Лиман: дивіться карту

Ще в липні російські війська раптово розпочали наступ зі Сватового в бік Борової та навіть змогли захопити три маленькі села:

  • Новоєгорівку,
  • Надію,
  • Сергіївку.

Та українські військові відразу ж вдало контратакували, відкинувши росіян і чітко їм продемонструвавши, що про Борову годі й мріяти. У серпні Сили оборони України ще більше розвинули успіх того контрнаступу й навіть змогли дещо просунутися в бік Сватового.

Контрнаступ ЗСУ під Сватовим: дивіться карту

Саме Куп'янськ став ключовим напрямком наступу росіян – як на полі бою, так і в інформаційному просторі. Тут ворог зосередив величезні сили та пробує просуватися вглиб Харківської області.

Попри докладені зусилля росіян, українські військові й тут стримують наступи ворога, який має відчутну численну перевагу. Тож ворог повернувся до старої тактики – інформаційного наступу.

Спершу за справу взялися телеграм-канали російських воєнкорів. Вони почали звітувати про "взяття" Синьківки, а за нею й самого Куп'янська. Втім, інформація абсолютно фейкова, а жодних доказів у пропагандистів так і не знайшлося.

Тож надалі російська машина пропаганди спробувала впливати на українську аудиторію. В українському інформаційному полі намагалися протиснути наратив, буцімто військово-політичне командування України настільки сконцентроване на наступі на Півдні, що Куп'янськ "вирішили просто здати".

Та як би не намагалися вороги, над Куп'янськом досі майорить український прапор. Щоправда, ворог буквально знищує місто – військові кажуть, що в Куп'янську сьогодні куди небезпечніше, ніж безпосередньо на "нулі".

Наступ росіян на Куп'янськ: дивіться карту