Ця зброя й досі наводить жах. Такий винахід дав усім зрозуміти, що подальша гонка озброєння і "холодна війна" не мають жодного сенсу. РС-20 "Воєвода" немає ні аналогів, ні суперників.
Балістична міжконтинентальна ракета — краще стратегічне озброєння у світі і розробили його в Україні. Є у ракети й інша назва — "Сатана". Так її прозвали американці, бо читаючи технічні характеристики ракети, жодне інше слово просто не спало на думку.
За оцінками військових експертів, протиракетного захисту від цієї зброї країни НАТО не мають і навряд чи колись матимуть.
Створили ракету на дніпропетровському заводі "Південмаш" ще на початку 70-х. Головна перевага "Воєводи" — дальність польоту. Де б не затесався ворог, ракета його точно дістане, бо може пролетіти аж 11 тисяч кілометрів. До прикладу, між Москвою і Вашингтоном немає й 8 тисяч кілометрів.
Інший козир ракети — потужний термоядерний заряд. Одна важка боєголовка вивільняє 25 мегатонн енергії, що можна прирівняти до масштабів катастрофи Хіросіми у декілька сотень разів.
Дітище українців поєднало в собі дві важливі риси — неймовірну потужність і автономність запуску. Готову ракету вагою 210 тонн розміщували на заводському транспортно-пусковому контейнері і в такому вигляді перевозили та опускали у шахту.
Там у ракету заливали пальне, встановлювали боєголовку, закривали шахту і все: ракета на бойовому чергуванні. Ще одна інновація – так званий мінометний старт: порохові заряди викидали ракету з шахти на висоту лише 20 метрів, і тільки потім вмикався її двигун, вивільняючи стовп полум’я.
Між іншим, до розробки "Воєводи" долучилися ще й харків’яни із заводу "Хартрон". Саме вони створили для ракети систему керування, що включала дистанційний приціл і прямий метод наведення. Тобто — не потрібно було заздалегідь підготованого пілотного завдання. І ще одне — бортовий комплекс не виходив з ладу після ядерного вибуху у польоті.
Здавалося б, таких характеристик уже достатньо, а от і ні. Є ще одна — "Воєводу" не може зупинити навіть вибух термоядерної бомби і жодна ракета-перехоплювач їй не страшна. Утім ці ракети, що зараз перебувають на озброєнні у Росії, потребують догляду і кропіткого обслуговування. Донедавна це робив виробник, тобто Україна, та після анексії Криму на техобслуговуванні агресора поставили "крапку".
Повʼязані теми:
Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter