Частина українців різко почала знімати готівку з банкоматів. Причини – в недовірі до банків та загалом у невпевненості в завтрашньому дні.

Про те, як розпоряджатись своїми фінансами у такий непростий час та чому банкам можна і треба довіряти ми поговорили з керівником управління розвитку по роботі з приватними клієнтами "ПроКредит Банку" Григорієм Багнюком.

– Кібернапад призвів до збоїв в роботі, зокрема, 4 банків. Чи фіксували у вас підвищену активність або спроби втрутитись в роботу у ці дні?

– Ми не помітили зростання підозрілих активностей і ніяких спроб проникнення в інфраструктуру банку теж не спостерігалось. Але, перш за все, ми це розглядаємо як результат злагодженої роботи усіх наших відділів. Наша увага прикута саме до таких подій.

– Наскільки в цілому захищена наша банківська система та ваш банк від схожих кібернападів?

– Говорити про всю банківську систему країни – складно, адже в Україні вона досить велика та розгалужена. Тому краще зупинитись саме на нас – "ПроКредит Банку". Можу сказати, що нам пощастило, адже нас обслуговує ІТ-компанія з "ПроКредит Банку", яка працює задля того, аби наші клієнти залишалися в безпеці. Вона розробляє інструменти захисту даних та захисту від таких проникнень. Тому в цьому плані ми почуваємо себе комфортно і є відчуття, що усі сили, у випадку необхідності, будуть направлені на підтримку роботи за форс-мажорних подій та убезпечення від проникнення кіберзлочинців.

– Що варто знати вашим клієнтам на випадок різноманітних кібератак? Адже клієнти інших банків, які зазнали збоїв в роботі, отримували повідомлення з інших номерів про те, що не працюють банкомати, що є труднощі з проведенням тих чи інших операцій. Тож що варто знати клієнтам у цьому плані: чи надсилають банки такі повідомлення, вони справжні чи їх можна вважати фейковими?

– Навіть не прив’язуючись до останніх подій, всім клієнтам рекомендується бути уважними. Якщо ви помічаєте нетипові смс-повідомлення чи незвичну активність у вашій співпраці з банком, перш за все треба зателефонувати за номером клієнтської підтримки чи зробити це онлайн, та у такий спосіб переконатись, що інформація, яка вам надходить – з авторизованих та перевірених джерел. А вже тоді можна діяти згідно із рекомендаціями, які надасть онлайн-сервіс чи працівник банку.

– Загалом українці не дуже довіряють банкам. І у критичних моментах вони біжать до банкоматів та знімають кошти зі своїх рахунків. Ця недовіра до банків сформувалась за багато років, коли наша фінансова система була складна, коли було багато банків-прокладок. Але після 2014-2015 років банківська система значно очистилась. Тому розкажіть, чому банкам зараз можна і варто довіряти?

– У клієнтів є підстави для хвилювань. Адже у 2013-2014 році понад 100 банків були виведені з ринку. При цьому такі банки не лише не повертали гроші, а й не розраховувались із регуляторами. Але за час кількох кризових останніх ситуацій вкладники спершу бігли і знімали кошти, ми спостерігали ці черги. Але вже через деякий час ці ж кошти повертались до банківської системи. І дуже часто ті альтернативи, які розглядали клієнти – депозити чи заощадження в банках – вони теж до кінця не є прозорими, надійними та зрозумілими клієнту.

Саме тому ми рекомендували людям відповідально ставитись до вибору банку, звертати увагу на акціонерів, на те, чим займається банк, як він розпоряджається коштами вкладників. Можу сказати, що депозити вкладників можуть використовуватись для споживчого кредитування, на мікропозики на дрібну техніку. І все це під жахливі відсоткові ставки, не думаючи, як ці кошти будуть повертатись. Як альтернатива використання коштів – інвестування в розвиток економіки. До прикладу, надання кредитів бізнесу на закупівлю обладнання, на створення додаткових робочих місць. Саме з цих причин вкладникам варто звертати увагу на такі речі при виборі банку.

– А чи можна говорити, що ті банки, які встояли після так званого "банкопаду" є безпечними і їм можна довіряти?

– Менеджмент банку – це динамічна річ. Тому складно говорити, що в конкретний проміжок часу всі банки на ринку – "здорові". Завжди будуть гравці, які будуть відповідальними, і будуть фінансові установи, які задовольнятимуть чиїсь бізнес-інтереси або будуть обслуговувати певні глобальні компанії. Але хочеться вірити, що багато колег і гравців на ринку зробили висновки після "банкопаду" і надалі будуть відповідальніше ставитись до своєї роботи в Україні. Адже це відповідає і політиці Національного банку, який підвищує вимоги та більш жорстко та детально контролює всю діяльність банків.

– Якщо в мене рахунок в банку чи депозит, в якому випадку з моїми грішми може щось трапитись? Чи взагалі є такий ризик?

– Кошти в банку знаходяться в різних місцях та різних формах. Тому якщо ви переживаєте за свої кошти, то краще звертати увагу на банк сам по собі, а не де він фізично зберігає свою ліквідність. Треба звертати увагу на засновника, репутацію, чим банк займається та як довго він здійснює діяльність на ринку.

– Зараз, враховуючи всі політичні та економічні події, варто людям переживати, що вони не зможуть зняти гроші з своїх рахунків?

– Говорячи про наш банк, ми ознак і підстав для таких ситуацій не спостерігаємо, і жодних обмежень стосовно зняття готівки ми не вводили, як і не робили цього в 2008, 2013 і 2014. Тому зараз ми не спостерігаємо якихось значних змін, які б викликали таку реакцію чи обмеження. Але ми не виключаємо, що на ринку інших гравців таки є певні формальні чи неформальні обмеження щодо зняття готівки чи депозитів з рахунків.

– Чи є різниця між тим, як люди реагували на ситуацію та воєнні дії у 2014 році та зараз?

– Сьогодні населення реагує спокійніше, чутливість людей трохи знизилась. І ми вже звикли до роботи в таких кризових умовах.

– Зараз курс валют дуже не стабільний. Як варто розпоряджатись своїми фінансами?

– Головна і найкраща порада – не робити швидких, необдуманих та імпульсивних рішень. В усіх фінансових питаннях ми б рекомендували не діяли в результаті якоїсь ситуативної зміни на ринку. Тому треба відповідально ставитись до вибору фінансових партнерів. Це може принести значно більше користі для клієнта в кінцевому результаті, аніж гнатись за кращим і вищим курсом, купуючи чи продаючи валюту.

– "ПроКредит Банк" увійшов до десятки кращих банків України. За якими критеріями відбувалось оцінювання?

– Воно складається із кількох показників. Зокрема мова йде про якість кредитного портфеля. В середньому на банківському ринку він складає 50% (рівень неповернених кредитів), у нашому ж банку цей показник на рівні 2%. Ми уважно та якісно розпоряджаємось коштами наших вкладників. Серед інших параметрів оцінювання – лояльність вкладників - наскільки в банку зростає чи падає депозитний портфель. Також це лояльність людей, які кредитуються в банку – розвиток кредитного портфеля. Ще один параметр – достатність ліквідності – вчасна сплата зобов’язання банку перед вкладниками в короткий проміжок часу. Саме ці речі аналізуються, тому завдяки якісно проведеній роботі ми регулярно потрапляємо в такі рейтинги.

– Чи є ці рейтинги для потенційних клієнтів критерієм вибору банку?

– Звісно. Складно уявити, що у споживача буде достатньо часу самостійно розбиратись в усіх цих фінансових деталях. Тому варто звернутись до авторитетного джерела. Я допускаю, що багато клієнтів можуть орієнтуватись саме на такі рейтинги.

– Зараз банки активно розвивають онлайн-банкінг. Які переваги ви надаєте свої клієнтам в онлайн сервісі?

– Онлайн-банкінг – це, в першу чергу, можливість користуватись послугами банку без візиту відділень. В цьому плані ми надаємо повний спектр послуг:

  • відкриття рахунку;
  • отримання картки;
  • оформлення депозиту;
  • оформлення овердрафту для короткострокових потреб.

Але з цієї причини на ринку спостерігається певний дисонанс – всі говорять, що рухаються в напрямку діджиталізації, обслуговують клієнтів онлайн. Але водночас значного зменшення відділень на вулицях ніхто не помічає.

У свою чергу ми давно відмовились від розширеної сітки відділень і намагаємось обслуговувати своїх клієнтів онлайн. До прикладу, у Києві в нас всього 2 відділення, які створені для певного сегмента клієнтів. Але увесь спектр послуг доступний в онлайн форматі – через вебсайт, додатки та інтернет-банкінг.

– Можна говорити про те, що майбутнє за тим, що ми все менше будемо бачити реальних фізичних відділень, а всі послуги надаватимуться в інтернеті?

– Так, всі тенденції показують, що ми йдемо до цього. Але питання наскільки це буде швидко – дискусійне. Але банки, як і більшість сфер нашого життя, переходять в діджитал.