Про це голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев сказав в авторській програмі Катерини Соляр "Перехресний допит" на 24 каналі. Також він розповів про доступ до рахунків дітей та створення Фонду майбутніх поколінь.
До теми Зеленський вніс у Раду закон про економічний паспорт українця
Про економічний паспорт українця
Президент уже вніс до Верховної Ради 4 законопроєкти про економічний паспорт українця. Також вніс зміни до Бюджетного, Податкового, Адміністративно та Кримінального кодексів для того, щоб у майбутньому нарахувати плату дітям за користування українських надр. Це була одна з передвиборчих обіцянок. Кажуть, обіцяного 3 роки чекають.
Я не погоджуюсь із тим, що в майбутньому. Насправді відрахування здійснюватиметься з першого року дії законопроєктів. Ми думаємо, що проголосуємо досить швидко. Не зволікатимемо з ними.
Філософія законопроєктів полягає в тому, що діти, які є громадянами України, мають відчувати свою причетність до держави не тільки у вигляді певних гасел, але й у конкретних матеріальних речах – їхньої співвласності на надра, які має народ України.
У цю перспективу й обіцянку ніхто довго не вірив. Експерти вважали її популістською та казали, що до неї не дійде справа. Чи вистачить політичної волі для ухвалення у Верховній Раді? Ви сказали, що не зволікатимете. Є шанс, що вже 2021 року проголосуєте у першому читанні?
Ні, у 2021 році немає жодних шансів, бо 14 днів треба на подання альтернативних законопроєктів. Найімовірніше, перше читання буде на початку 2022 року.
Можливо, через 2 місяці, у березні – квітні 2022 року вже матимемо цей закон.
Розберімося, що таке економічний паспорт. Економічний паспорт українця – це рахунок, який відкривають кожній дитині, що народилася в Україні з 2019 року. Кожна дитина має на рахунку частину ренти, яку держава збирає від надр.
Гетманцев розповів, що закон не встигнуть ухвалити у 2021 році / Фото 24 каналу, Валентина Поліщук
У законопроєктах, які сьогодні (6 грудня – 24 канал) внесли у Верховну Раду, текстів немає. Проте відкрию завісу. Щороку нараховуватимуть 2 мінімальних заробітних платні на кожну дитину.
Мінімальна зарплата з 1 грудня – 6,5 тисяч, тому можете приблизно розуміти, якою буде сума. Тим паче мінімальна заробітна платня індексується і щороку збільшується.
Адмініструватиме рахунки Фонд майбутніх поколінь. Це державна установа, яку спеціально створять. Держустанова не просто триматиме гроші на рахунках, а вкладатиме гроші в певні інструменти. Передусім – це державні цінні папери, які зароблятимуть на грошах додаткові відсотки.
Якщо держава гарантує відрахування щороку в певній сумі – 2 мінімальних заробітних плати – можливо, сума буде більшою, якщо вона від надр. Ми не збиратимемо стільки від надр. Гроші залежать від вартості, за якою реалізують надра на зовнішніх ринках. Держава датуватиме різницю через бюджет.
Можемо порахувати, що дитина в момент досягнення повноліття отримає приблизно 10 тисяч доларів США. Їх можна витратити на житло й навчання. Якщо їй цього не потрібно, то може просто перерахувати гроші на власний пенсійний рахунок – накопичувальну систему пенсійного страхування.
Варто прочитати Порахували, скільки діти можуть отримувати за економічним паспортом українця
Якщо трапиться, що дитина захворіє на хворобу, яка не фінансується в повному обсязі з Держбюджету, то ці гроші можна взяти достроково.
Після оголошення законопроєкту у суспільстві постає банальне питання дискредитації. Чим гірші діти, які народилися до 2019 року? Батьки таких дітей сприймають програму вкрай негативно.
Ми повинні розуміти, що безперечно роздати всім усі гроші – це прекрасна ціль, але вона не має жодних фінансових підстав в економічних розрахунках.
Ми прийшли до влади 2019 року і в цьому ж році взяли на себе зобов'язання щодо економічного паспорта. Ми це виконуємо.
Будь-яка виплата такого характеру буде несправедливою. А чим завинили ті діти, які вже досягли повноліття і народилися за часів незалежної України? Чим завинив я, який народився за часів СРСР і мені нічого не відраховують?
Питання про те, що не всі отримають гроші, на які хтось розраховував, поставатиме завжди.
Хочу наголосити ще одну сторону програми. На це, можливо, не звертають належну увагу. Це стимулювання народжуваності.
На жаль, у зв'язку з втратою території й певними економічними негараздами, у країні катастрофічне падіння народжуваності. Саме тому маємо сприймати програму і щодо стимулювання народжуваності. Подружжя, які не мають дітей і не отримують жодних відрахувань відповідно до програми, можуть народити.
Гетманцев: " Це стимулювання народжуваності" / Фото 24 каналу, Валентина Поліщук
Це має вигляд підміни акцентів. Ви зачепили питання щодо народжуваності. Ви робили розрахунки щодо народжуваності на наступні роки, десятиліття?
Безперечно, маємо динаміку і статистику. Розуміємо, що приблизно 300 тисяч дітей народжуються щороку. Дітей народжується менше. Одним із наших пріоритетів є програми, пов'язані зі стимулюванням народжуваності.
Ми проголосували постанову про створення Служби у справах дітей. Це дуже важливе рішення. Можливо, його ЗМІ недооцінили. Служба особливо опікуватиметься дітьми з тих сімей, де їм не приділяють належної уваги.
Я особисто і ще 50 депутатів подали законопроєкт, відповідно до якого збільшують виплати під час народження дитини:
- за 1 дитину – 50 тисяч гривень;
- за 2 дитину – 100 тисяч гривень;
- за 3 дитину – 150 тисяч і так далі.
Плануємо зробити вже з 2023 року. Це комплекс програм. Ми дуже уважно вивчали історію таких виплат і в Україні, і за кордоном.
Зверніть увагу Мінсоцполітики хоче збільшити допомогу при народженні дитини до 50 тисяч гривень
За період президентства Віктора Януковича такі заходи призвели до підвищення народжуваності. Про це є статистика. Від неї нікуди не дінешся.
На 1 жінку збільшувалась народжуваність в абсолютних (цифрах – 24 канал). Вважаємо, що саме в цій частині політика була такою, яка відповідає кращим світовим практикам. Такою, яку треба наслідувати.
Про доступ до рахунків дітей
Батьки зможуть бачити ці відрахування кожного місяця, чи вже після повноліття дитини? Щодо надр, про які саме мовиться?
Мовиться про відрахування від усіх надр, які добуваються в Україні. Це, зокрема:
- газ;
- вугілля;
- нафта;
- руда.
Чи будуть бачити? Безперечно, щомісяця. Буде відповідний ресурс і доступ кожного з батьків до рахунку дитини, де вони в режимі реального часу бачитимуть, що змінюється на рахунку.
Вони зможуть бачити як у гривні, так і у тих валютах, у яких захочуть.
Про захист рахунків від інфляції
Поділіться, як ці накопичення планують захищати від інфляції? За 18 років гроші можуть знецінитись і діти отримають копійки. Реалізація такого проєкту може завдати, навпаки, неабиякої шкоди країні і не забезпечить майбутнє дітей.
Абсолютно правильне запитання. Це було одним з основних предметів обговорення цієї програми.
Ми плануємо, що державна фінансова установа Фонд майбутніх поколінь інвестуватиме зібрані кошти в ті інструменти, які є на сьогодні доступними в Україні. Передусім, це державні цінні папери. Ставка відсотків відображає інфляцію і дає можливість заробити.
А чи не стимулює ця історія до того, що люди перестануть працювати і стануть тягарем для економіки?
Я не думаю, що ті гроші, які ми будемо сплачувати на рахунки, будуть достатніми, аби прожити на них після 18 років. Я б зараз не ставив питання Україні, які є актуальними для Швейцарії, скажімо.
Накопичення захищатимуть від інфляції / Фото 24 каналу, Валентина Поліщук
Про Фонд майбутніх поколінь
Щодо Фонду майбутніх поколінь, який ми маємо створити. Це буде ще одна держустанова. У скільки вона нам обходитиметься і чи потрібна нам ще одна держустанова?
Вважаю, що потрібна, адже ця установа створюється не на 1 рік і не на 10 років. Ці гроші повинні обліковуватись в одному місці. Ми повинні мати відповідальних державників, які керуватимуть тими грошима.
Безперечно, цей Фонд буде у координації Міністерства фінансів. Не буде дорого коштувати. Не думаю, що там буде великий штат.
Питання щодо вартості її утримання розглядатимемо тоді, коли ухвалимо закон про економічний паспорт.
Ми пам'ятаємо, як люди ставляться до держустанов. Пам'ятаємо збіркнижки, з яких в один момент гроші зникли. Виникає питання довіри до цього.
Саме тому ми і говоримо про адміністрування державної установи. Ми не говоримо про те, що це будуть приватні структури, які справді мають менший відсоток довіри. Так чи інакше, ми живемо у пострадянській країні, яка пережила кілька великих криз. Кризи були пов'язані з втратою вартості гривні.
Дійсно, певний ступінь недовіри є. Однак це ж не причина не реалізовувати такі програми.
Тут не так через ступінь недовіри, як через високий рівень бюрократії, безліч умов і довідок. Завжди отримувати таку допомогу дуже важко. Будуть якісь зміни у цьому?
Нам важко "закинути" бюрократизацію, адже програма "Дія", яку ми запропонували і вона вже діє, у ній вже є понад 11 мільйонів користувачів. Вона і свідчить про те, що ми відмовляємось від бюрократизації.
Наша мета – перейти в цифрове спілкування з громадянином якомога більше. Безперечно, мінімум паперів і бюрократизації.
Про "антиахметівський" закон
Про закон №5600, який має цей Фонд майбутнього наповнювати. Я так розумію, він в нас є основним джерелом надходження?
Ні, чому? Збирається рента. Вона становить понад 40 мільярдів на рік. Цей закон стосується лише однієї частини цієї ренти. Так, вона важлива, але це лише частина.
Коли зараз закидають владу питаннями, де брати гроші на певні сфери – це, мовляв, рента. Так, збільшили питання, яке стосується Ріната Ахметова щодо ціни на руду. Аналітики прогнозують, що ціна буде падати. Якщо прогнози ці справдяться, то Ахметов та інші платитимуть менше, ніж було до законопроєкту. Якщо дійсно так буде, де ви будете брати гроші?
Це неправда, що ми пояснюємо надходження до бюджету рентою. Ті відрахування у жодний спосіб не будуть критичними для бюджету.
Питання ренти – це більше про питання справедливості, а не наповнення бюджету. Однак і наповнення бюджету також.
Якщо говорити про справедливість і ренту – абсолютно справедливо, якщо будь-який бізнес при низькій ціні на ресурс буде сплачувати менше, а при високій ціні буде сплачувати кратно більше.
Зараз ми маємо ситуацію, коли добувник сплачує фіксовану суму від добутої руди. Це абсолютно не відповідає інтересам суспільства, якщо ціна на ренту є звичайною – це приблизно 100 доларів, тому ми змінили цей підхід.
Читайте також Податкова амністія: Гетманцев розповів, скільки сплатили українці за три місяці
Він буде сплачувати відсоток від ціни на руду на зовнішніх ринках. Цей індекс Platts є загальновідомим, його неможливо підробити і щодо нього немає жодних суперечок.
Сума, яку відраховуватимуть до бюджету, буде прив'язуватись до цього індексу. Менший індекс – менше, більший – більше. Це і є справедливість, так працює у всьому світі.
Доходи від ренти йдуть до місцевих бюджетів також…
В залежності від того, які це копалини.
Знову ж таки, чи постраждає від цього децентралізація? Кошти будуть забирати і передавати в інше місце. Чим це буде компенсуватись, якщо це справді так?
Кошти забирати ніхто не буде. Ми не можемо нічого забирати від місцевих бюджетів без компенсації, це пряма норма бюджетного кодексу.
Навіть якщо ми щось перерозподіляємо – завжди передбачаємо компенсації, інакше воно не працює, це неможливо зробити. Це дискусія на пустому місці.