Тут проти нас стоять всі, хто тільки можна, – Кирило "Верес" про бої під Бахмутом і силу росіян

"Верес" – Герой України, володар "Золотої Зірки" та повний кавалер ордена Богдана Хмельницького. У сюжеті "Українського свідка" командир розповідає про бої з вагнерівцями, силу окупантів та взяття у полон росіянина.

Дивіться також Жили посеред розтяжок: у ЗСУ показали окопи росіян біля Бахмута і розповіли про наступ

Оточення Слов'янська та оборона Мар'їнки: де воював "Верес"

"Верес" на війні з 2014 року, а його військовий шлях почався з оточення українськими військами Слов'янська. У 2015 році "Верес" разом з генерал-майором Віктором Ніколюком затримав кадрових офіцерів російського ГРУ Єрофеєва та Олександрова, яких згодом обміняли на Надію Савченко.

Інтерв'ю з Кирилом "Вересом": дивіться відео

У березні 2022 року "Верес" організував оборону Мар'їнки і зупинив просування російських військ на південно-східній околиці міста.

Зараз "Верес" воює на Бахмутському напрямку. Він називає свій батальйон "Бахмутським", бо чимало бійців – місцеві та фактично воюють за своє місто.

"Тут проти нас стоять всі, хто тільки можна: і спецпідрозділ "Ахмат", і регулярні війська, і ополчення ЛДНР, – розповідає Кирило. – А найсильніші з них – це представники "Вагнера". Не найпрофесійніші, а саме найсильніші. Вони найбільш вмотивовані, вибору в них немає: або вони беруть наші позиції та через пів року їдуть додому, або вони відмовляються йти в атаку і їх розстріляють впритул".

Як підрозділ дроном гнав росіянина в полон

Військовий розповів історію про те, як його підрозділ дроном ганяв росіянина – одного з небагатьох, який вижив після бою.

ЗСУ дроном скидали на нього гранати і окупант намагався сховатись в бліндажах, з яких його виганяли свої ж. Потім "Верес" дроном показав напрямок – куди окупантові треба рухатись, аби здатись в полон. Противник все зрозумів і пішов за дроном.

"Людина – така тварина, яка дуже хоче жити, – пояснює Кирило. – Тварину буває важко вбити, а людина ще й думати вміє. Вона робить все, аби вижити. Андрюша – так звали того росіянина – додумався, що я йому сигналізую дроном, бо дуже хотів жити".

До російсько-української війни "Верес" був директором нудистського пляжу Довбичка на Трухановому острові у Києві. Але, починаючи з 2014 року, "Верес" – у війську.

Війні він присвятив третину свого життя. "Я про це не жалкую, – каже він. – Це моя робота. Єдине, про що жалкую – що не проводив час із сином".

Синові "Вереса" вже 8 років, він народився після початку російсько-української війни.

"Верес" розповів про 24 лютого та силу росіян

24 лютого, коли Росія розпочала повномасштабне вторгнення проти України, "Верес" зустрів на позиціях.

"21 лютого наш командир бригади сказав, що завтра може початись повномасштабне вторгнення. 22 лютого 100% мого особового складу було на передній лінії оборони: мінометники, артилеристи тощо, – каже він. – Це відбувалося у Красногорівці, Донецька область. Страху не було, я знав, що повномасштабна війна станеться рано чи пізно. Але не очікував, що росіяни підуть в наступ на решті території України. Я хотів думати, що вони підуть на Донбас".

Назва підрозділу "Вереса" – К2 – походить від імені та по батькові "Вереса": за паспортом він Кирило Кирилович. Коли придумували назву, підрозділ був зовсім невеликим, лише 9 осіб. "Вирішили не вигадувати велосипед, – каже "Верес". – Назвалися просто К2".

Також військовий в інтерв'ю "Українському Свідку" багато розмірковував про так званих "сонечок" – тих, хто на фронті має звичку жалітись на все на світі.

"Я вважаю, що більшість "сонечок" перебільшують наявні проблеми. Кажуть, у Бахмуті люди два дні не їдять? Та візьми ту піч, привези в окоп, нагодуй їх! Але ж ні, не можна – там стріляють! Так, стріляють, бо це війна. Насправді все дуже просто: хочеш вмерти – йди вмирай, хочеш жити – вчись".

"Верес" пояснив, чому він не вважає і ніколи не вважав росіян слабкими.

"Вони сильні. Не розумні, але сильні, – зазначає він. – І їх дуже багато. Що робити з їхнім величезним мобілізаційним ресурсом? Треба бути мудрішим та більше знищувати".

Свою думку "Верес" підсумовує уже крилатою фразою: "За Україну треба не вмирати, за Україну треба вбивати".