Орбітальний форпост людства – Міжнародна космічна станція (МКС) – на орбіті вже 26 років. Її запустили 1998 року США, Японія, Європейський Союз, Канада, Бразилія та Росія. У березні 2001 року остання затопила свою космічну станцію "Мир" в Тихому океані.

Початково планувалося, що МКС пропрацює на орбіті до 2010 року. Пізніше термін її роботи кілька разів продовжувався, востаннє – до 2028 – 2030 років. Це будуть останні роки життя МКС, адже уже визначено, як вона зійде з орбіти. Це відбудеться за допомогою компанії SpaceX Ілона Маска.

24 Канал розповідає про те, як завершиться дивовижна історія Міжнародної космічної станції та що буде після неї.

Наприкінці червня 2024 року NASA обрало компанію SpaceX Ілона Маска для важливого завдання – звести МКС з орбіти після закінчення терміну її роботи. Аерокосмічна компанія побудує корабель, який зведе з орбіти 430-тонну орбітальну станцію та відправить її в Тихий океан на початку 2030-их. Сума контракту складає близько 843 мільйони доларів.

До теми NASA знайшло вихід: відомо, хто зведе МКС з орбіти, коли прийде час

Вибір апарату США для зведення з орбіти для Міжнародної космічної станції допоможе NASA та її міжнародним партнерам забезпечити безпечний і відповідальний перехід на низьку навколоземну орбіту після завершення роботи станції. Це рішення також підтримує плани NASA щодо майбутніх комерційних напрямків і дозволяє продовжувати використовувати космічний простір поблизу Землі,
– йдеться у заяві Кена Бауерсокса, директора з космічних операцій агентства.

До цього у NASA вивчали різні варіанти завершення експлуатації станції. Серед них такі:

  • розбирання МКС та використання новіших компонентів у наступній станції;
  • передача МКС у комерційну експлуатацію.

Але реалізації цих варіантів завадили юридичні складнощі та вартість.

МКС від 1998 року до сучасності / Архівні фото NASA

Ні NASA, ні SpaceX не оприлюднили подробиць конструкції "буксира", який має звести МКС з орбіти. Для того щоб зробити це зі станцією розміром із футбольне поле, йому знадобиться велика потужність. Водночас розміри станції означають, що частина її складових не згорить в атмосфері та впаде в океан.

Космічні апарати закінчують свій шлях у точці Немо в Тихому океані, названій на честь героя книги Жуля Верна "20 000 льє під водою". Вона розташована за понад 2 500 кілометрів від найближчого суходолу.

У NASA сподіваються, що ще до зведення з орбіти МКС приватні компанії запустять власні космічні станції. Космічні агентства ж сфокусуються на станції Gateway, що обертатиметься навколо Місяця.

Наступна масштабна міжнародна програма NASA – це Gateway, перша в історії людства космічна станція на місячній орбіті. Вона стане важливою частиною місячної програми "Артеміда". Gateway допоможе NASA та її партнерам перевірити технології та можливості, необхідні для тривалої присутності людини в далекому космосі, і намітити шлях для перших місій людини на Марс.

З жовтня по грудень 2022 року в межах першої місії "Артеміди" безпілотний корабель "Оріон", запущений ракетою Space Launch System, облетів Місяць, щоб підготувати шлях для майбутніх астронавтів. Після першої місії у 2022 році NASA планувало у 2024-му запустити пілотовану місію навколо Місяця, а далі – пілотовану місію з посадкою на супутник Землі. У січні 2024-го стало зрозуміло, що агентство не встигає, і місію "Артеміда-2" перенесли на вересень 2025 року, щоб впоратися з труднощами із розробками та операціями.

У межах проєкту "Артеміда" планується висадка на Місяць першої жінки та першої людини з іншим кольором шкіри. До цього місячними астронавтами були лише чоловіки американського походження.


Gateway поблизу Місяця / Візуалізація NASA

У проєкті Gateway беруть участь такі космічні агентства:

  • Канадське космічне агентство працює над роботизованою рукою Canadarm3 наступного покоління та розширеними роботизованими інтерфейсами для розміщення корисного навантаження на Gateway;
  • Європейське космічне агентство працює над Lunar I-Hab, одним із двох житлових модулів, де проживатиме та працюватиме екіпаж "Артеміди", та над модулем Lunar View для логістики та спостережень за Землею, Місяцем та космосом;
  • Японське агентство аерокосмічних досліджень працює над критично важливими компонентами модуля Lunar I-Hab та батареями живлення;
  • Космічний центр імені Мохаммеда бін Рашида (ОАЕ) створить шлюз для Gateway.

Читайте також Коли люди повернуться на Місяць: що відомо про амбітну місію NASA "Артеміда"

У місіях "Артеміда" на Gateway літатимуть астронавти з Канади, Європи, Японії та Об’єднаних Арабських Еміратів. Перші компоненти Gateway запустять на місячну орбіту на ракеті SpaceX Falcon Heavy не раніше 2025 року, а збирання станції на місячній орбіті розпочнеться після старту місії "Артеміда IV" не раніше вересня 2028 року.

Зараз у NASA зосереджені на безшовному переході до майбутніх приватних станцій на низькій навколоземній орбіті. Для цього управління науково-технічної політики Білого дому у березні 2023 року випустило стратегію, що окреслює план дій. Основна мета полягає в тому, щоб США лідирували на комерційному ринку дослідження низької навколоземної орбіти, що дозволить NASA підтримувати "безперебійну присутність США" там.

Серед компаній, які готові побудувати приватну космічну станцію – американські Northrop Grumman, Axiom Space, Nanoracks і Sierra Space. У NASA прагнуть, щоб принаймні одна із них збудувала активний орбітальний форпост до того, як МКС припинить роботу. Саме космічне агентство готове допомагати приватним компаніям у створенні та експлуатації космічних станцій, зважаючи за свій понад 20-річний досвід.

Читайте також Старий російський супутник розпався на орбіті, загрожуючи життю астронавтів на МКС

Є й гравці з-за меж Америки. Європейський Airbus планує запустити наступницю МКС, Starlab. Для цього Airbus створила міжнародне спільне підприємство Starlab Space LLC разом з американською компанією Voyager Space і японською корпорацією Mitsubishi.


Візуалізація Starlab / Airbus

Центром Starlab стане багатоцільовий орбітальний модуль Airbus LOOP з кількома палубами та оранжереєю. Станція буде розрахована на екіпаж із чотирьох людей, але тимчасово зможе розміщувати до восьми астронавтів в періоди ротації екіпажу. Термін служби Starlab складатиме 30 років.

Starlab буде побудовано до виведення з експлуатації МКС, на ній можна буде проводити понад 400 експериментів або технічних досліджень на рік. На відміну від МКС, Starlab не треба буде складати з окремих модулів, її можна буде вивести на орбіту на SpaceX Starship.