Суд дозволив ТЦК оскаржувати рішення про місце проживання дитини
Верховний Суд визначив, що право особи на оскарження попереднього рішення настає, коли вона не брала участі у справі, рішення щодо якої безпосередньо встановлює, змінює, обмежує або припиняє її права або обов'язки. Таке рішення суддя закріпив у постанові за справою № 725/9013/25.
Дивіться також ТЦК затримали чоловіка, який виховував 8 дітей: Омбудсман наголосив на загальній проблемі
У справі виник конфлікт між сімейним правом і військовим обов'язком, де суд фактично визначив пріоритет державного інтересу під час воєнного стану.
Чоловік, спочатку подав позов про розірвання шлюбу та просив визнати, що він буде самостійно утримувати дитину. Громадянин казав, що його стосунки з дружиною припинилися через часті конфлікти. Дитина натомість вже давно з ним живе й саме він її виховує.
Колишня дружина в суді визнала право чоловіка на самостійне виховання дитини, про що був створений нотаріально посвідчений договір про визначення місця проживання дитини та участь батьків у її вихованні.
Але ТЦК подав оскарження, як зацікавлена особа, яка не брала участі у справі. Представники вважали, що чоловік вимагав визнати його батьком-одинаком, аби мати підстави для відстрочки від призову або звільнення з військової служби. Тому в цьому випадку порушуються інтереси держави.
Апеляційний суд скасував рішення про те, що батько може самостійно виховувати дитину.
Тоді чоловік вже подав скаргу до Верховного Суду, заявивши, що ТЦК не можуть бути стороною в сімейних спорах.
Рішення Верховного Суду
Касаційна Палата визначила, що особа, яка не брала участь в засіданні може оскаржувати рішення, якщо це порушує правову зацікавленість. Оскільки ТЦК відповідають за виконання військового обов'язку громадянами України, то позов про встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини без залучення відповідного представника держави дійсно можна оскаржувати. Це потрібно, аби не допустити невиконання обов'язків громадянами.
Чоловік заявив, що не перебував на обліку ТЦК, тому представники не можуть вирішувати, чи має він право на відстрочку. При цьому службовці оскаржували рішення, яке давало б право на звільнення з військової служби.
Верховний Суд переглянув попереднє рішення й зазначив, що окреме проживання батьків і перебування дитини з батьком не можуть розцінюватися як самостійне виховання батьком дитини.
Тому дійсно, позов від військовозобов’язаного про обставини, які дають право на відстрочку, під час воєнного стосується інтересів держави. Тож апеляційна скарга ТЦК була цілком законною.
Суд також визначив, що доводи територіального центру комплектування не були безпідставними й чоловік посилався на захист сімейних прав та інтересів дитини з метою звільнення від виконання військового обов'язку.
Тож вимогу про залишення дитини на самостійному вихованні батька суддя найвищої інстанції скасував. Це означає, що рішення сімейних судів про виховання дитини або місце проживання можуть бути предметом перевірки ТЦК, якщо вони впливають на право на відстрочку.
Хто в Україні має право на відстрочку?
Відстрочку від мобілізації можуть отримати визначені законом категорії військовозобов'язаних. Серед них – особи з інвалідністю, батьки трьох і більше дітей, студенти, аспіранти, опікуни та люди, які здійснюють догляд за близькими родичами. Також підстави для відстрочки мають ті, хто тимчасово визнаний непридатним до служби або має інші законні підстави, передбачені законодавством про мобілізацію.
Якщо відстрочку не можна оформити онлайн, військовозобов’язані повинні звернутися до ЦНАП. Там подається заява та пакет документів, що підтверджують право на звільнення від мобілізації.
Наявність відстрочки не звільняє від військового обліку, тому на вимогу людина має з'явитися до ТЦК й виконувати всі встановлені законом правила.