Пастка у Костянтинівці та удар по Волгограду: як Україна ламає сценарії Путіна

Українські удари по російській нафтовій інфраструктурі – це не просто спроба завдати Кремлю економічних збитків. За кожним ураженим НПЗ чи нафтоперекачувальною станцією стоїть значно важливіша мета – позбавити окупаційну армію пального, ускладнити постачання та поступово паралізувати її логістику.

Водночас Москва намагається використати дипломатичні маневри, щоб виграти час на фронті, а залежність України від американських технологій зв'язку залишається одним із важелів тиску на Київ.

Спеціально для 24 Каналу військовий експерт Роман Світан проаналізував, які російські об'єкти є найважливішими для забезпечення армії пальним, навіщо Путін пропонує сумнівне "гуманітарне припинення вогню" в Костянтинівці та як Україні позбутися залежності від Starlink.

Як Україна знищує логістику росіян

Нещодавними головними мішенями атаки стали стратегічні об'єкти нафтопереробної галузі, які безпосередньо живлять окупаційну армію.

Удар по Волгоградському нафтопереробному заводу компанії "Лукойл" має критичне значення для знерухомлення російських військ. Завод здатний переробляти 15 мільйонів тонн нафти на рік, виробляючи дизель, бензин та авіаційний гас.

Світан пояснює, що після успішних українських ударів по ростовській групі НПЗ (Новошахтинський, Слов'янський, Ільський та Афіпський), саме Волгоградський завод став ключовим донором палива для російської армії на українському театрі бойових дій.

Пряма гілка з Волгограда на Ростов забезпечує безперебійне живлення окупаційних підрозділів. Відмінусування цього підприємства є частиною глобальної концепції знищення ворожої логістики.

Паралельно Сили оборони продовжують методично вибивати лінійно-виробничі диспетчерські станції (ЛВДС), зокрема ЛВДС "Самара", яка атакується вже вшосте. На цій станції розташований 71 резервуар, де може зберігатися понад півтора мільйона тонн нафти. Після зупинки низки НПЗ росіянам нікуди дівати видобуту нафту, оскільки свердловини не закриті.

Вони змушені перекачувати її в демпферні ємності таких станцій. Знищення цих резервуарів створює колапс у всій системі транспортування та зберігання російської нафти, адже ЛВДС "Самара" живить Новокуйбишевський, Куйбишевський та Сизранський НПЗ, а також є основним донором нафтопроводу "Дружба" та Балтійської транспортної системи.

Яку пастку в Костянтинівці вигадали в Кремлі і чому вона не спрацює

На тлі успішних українських ударів Кремль намагається виграти час через дипломатичні маніпуляції. Під час зустрічі з представниками Дональда Трампа – Стівом Віткоффом та Джаредом Кушнером – Путін запропонував організувати "гуманітарне припинення вогню" в районі Костянтинівки, нібито для розмінування підходів, на що російській армії нібито потрібно п'ять діб.

Зауважмо Омбудсмен Дмитро Лубінець повідомив, що Україні наразі невідомо про напрацювання такої місії. Крім того, цей населений пункт взагалі не згадувався під час обговорень можливих заходів.

Світан наголошує, що подібні ініціативи є абсолютною пасткою. Експерт нагадує про негативний досвід Олешок, де під прикриттям гуманітарних цілей росіяни отримали можливість провести ротацію, завести свіжі сили та закріпитися на позиціях. Піврічна робота українських Сил оборони із зачистки лівого берега була зведена нанівець через політичні поступки.

Справжня гуманітарна місія має відбуватися виключно під егідою ООН із залученням "блакитних шоломів", створенням демілітаризованої зони та повним виведенням російських військ із населеного пункту. Будь-які інші формати – це надання ворогу тактичної паузи для підготовки нових ударів.

Детальніша аналітика від Світана: дивіться відео

Що робити в умовах проблеми зі Starlink

У контексті політичного тиску з боку оточення Дональда Трампа та періодичних проблем із роботою супутникового зв'язку Starlink на фронті, Світан радить змістити фокус дипломатичної роботи. Головним партнером України в США залишається американський народ та Конгрес.

Показово, що одразу 105 конгресменів виступили з вимогою відновити нормальну роботу Starlink. Конгрес має достатньо важелів впливу, щоб блокувати деструктивні рішення виконавчої влади, аж до загрози імпічменту для сумнівних призначенців у Пентагоні.

Водночас Україна має терміново шукати альтернативні механізми забезпечення армії, щоб не залежати від політичних коливань у Вашингтоні чи настроїв Ілона Маска. Це стосується створення власних Космічних військ із незалежною мережею розвідувальних, зв'язкових та бойових супутників. У сфері озброєнь варто поглиблювати інтеграцію з Європою, розглядаючи отримання шведських винищувачів Gripen або чеських легкомоторних штурмовиків L-39NG.

Крім того, експерт наголошує на необхідності тіснішої співпраці з європейськими розвідками (наприклад, британською МІ-6), які мають тисячолітню школу та часто діють ефективніше за американські спецслужби. Паралельно Україна повинна завершити реформування СБУ: очистити відомство від невластивих економічних функцій, сконцентруватися на контррозвідці та кібербезпеці, а також повернути Службу зовнішньої розвідки під єдине управління для максимального захисту національних інтересів.