Верховна Рада підтримала законопроект, який дав право Кабінету Міністрів накласти заборону на виплату зовнішнього боргу. За умовами програми МВФ Україна повинна провести реструктуризацію боргів, щоб отримати черговий транш. Мінфін збирався завершити цей непростий процес в травні, але переговори затягнулись.

Глибина боргової ями

Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк під час виступу в парламенті заявив, що у найближчі 4 роки Україна має виплатити за зовнішніми боргами 30 мільярдів доларів, а за внутрішніми — ще 17 мільярдів. Саме тому уряд і просив у парламенту прийняти закон, який би дозволив не платити за окремими запозиченнями.

Загальний обсяг держборгу станом на зараз, за словами Яценюка, дорівнює приблизно 70 мільярдів доларів, з яких близько 40 мільярдів боргу були сформовані за часів правління Віктора Януковича. Крім того, теперішній уряд повинен буде погасити й частину кредитів часів президента Віктора Ющенка.

Яценюк повідомив, що минулого року Україна отримали 9 мільярдів доларів кредиту від західних партнерів, а віддала 14 мільярдів:

Ми не можемо продовжувати жити за формулою: брати нові кредити, щоб погашати старі. Ця формула повинна завершитись.

Наразі українська влада веде переговори про реструктуризацію зовнішнього сукупного боргу на суму 15 мільярдів. Це є умовою отримання від МВФ 17,5 мільярдів доларів та 7,2 — від інших міжнародних кредиторів.

За що заборгували?

Заборона може торкнутися погашення та обслуговування боргу за державними облігаціями 2005-2013 років випуску. Також не виплачувати свої зобов’язання зможуть державні підприємства: ДП "Фінансування інфраструктурних проектів", "Укравтодор", Конструкторське бюро "Південне" ім. Янгеля та "Укрмедпостач". Крім того, Київрада також зможе не сплачувати борги за випущеними облігаціями 2005 і 2011 років.

За деякими з цих паперів термін погашення настає вже цього року. Зокрема, за держоблігаціями 2005 та 2010 років, зобов’язаннями "Укравтодор" — 2005 і 2010, київськими облігаціями 2005 року та останнім кредитом Віктора Януковича у Росії.

У той же час до переліку не увійшли облігації "Укрзалізниці", "Ощадбанку" та "Укрексімбанку". Переговори за цими боргами ведуться окремо.

Кому заборгувала?

Прем'єр-міністр Яценюк заявив, що в новому законі йдеться про борги перед приватними кредиторами, так званим Комітетом кредиторів. Це зовнішні борги країни без урахування кредитів від міжнародних інстанцій, наприклад, таких, як МВФ.

За інформацією Bloomberg до складу комітету входять такі компанії, як Franklin Templeton Investments, BTG Pactual Europe LLP, TCW Investment Management Co, T. Rowe Price Associates Inc., які тримають українські облігації на суму 8,9 мільярдів доларів. Крім того, Комітет повідомив, що вони підтримують "регулярний контакт" з іншими кредиторами, які утримують українські папери на суму 1,1 мільярдів. Раніше Комітет повідомляв, що було 5 членів, які контролювали українські бонди на 10 мільярдів доларів.

Найбільшим утримувачем українських паперів є компанія Franklin Templeton Investments, яка перед початком Євромайдану купила цінних паперів на 5 мільярдів доларів. Загалом, різні експерти оцінюють український пакет Templeton у 8 мільярдів.

Читайте також: Ловись, інвестор великий та маленький

Переговори про реструктуризацію боргу між кредиторами та Україною вже триває кілька місяців. Основна проблема в тому, що Комітет кредиторів готовий піти на відстрочку по виплатах, але Міністерство фінансів наполягає на частковому списанні боргу.

Наразі, за словами міністра фінансів Наталія Яресько, закон про мораторій пришвидшить процес переговорів. І якщо вони не дійдуть до вчасного кінця, тоді закон може стати одиним з важелів, який використає українська влада.

Російський кредит

До заборони виплати зобов’язань перед приватними кредиторами віднесли й останній кредит Віктора Януковича, про який він домовився з Росією. У грудні 2013 року тодішній президент домовився з президентом Росії Володимир Путін про викуп українських облігацій на суму 15 мільярдів доларів.

До загострення ситуації всередині країни Януковичу вдалося отримати перший транш у розмірі 3 мільярдів. Росія викупила їх за кошти "Фонду національного добробуту".

За словами міністра Яресько, викуплені РФ єврооблігації повинні розглядатися однаково з усіма іншими євробондами України. Оскільки ця угода не реєструвалась в Паризькому клубі (кредиторів-країн), і тому не має підстав вважати ці кошти іншим видом позики.

У свою чергу голова російського Мінфіну Антон Сілуанов заявив, що це спекуляція, Росія вважає себе офіційним кредитором і на реструктуризацію боргу не погодиться.

Володимир Путін після затвердження закон про заборону виплат по кредиту заявив, що Росія вже має право достроково вимагати погашення кредиту, оскільки була порушена умова — держборг України більше 60% ВВП. Однак на прохання України та МВФ вони це право не використовують.

Росія очікує наступну суму погашення в розмірі 75 мільйонів доларів 20 червня. Загалом кредит повинні погасити до 20 грудня 2015 року.

Якщо підпишуть закон?

На думку виконавчого директора Міжнародного фонду Блейзера Олега Устенко, є два шляхи розвитку ситуації, якщо влада скористується правом на заборону. Перший, використати цей закон, як важіль для переговорів з кредиторами, та домовитись про реструктуризацію боргу. У другому неблагополучному випадку, президент може підписати цей закон, і тоді кредитори на довгі роки можуть забути про отримання коштів. Але під загрозою опинеться програма співробітництва з МВФ, і Україна може потрапити в зону дефолту.

Вірогідність першого сценарію все ж таки більше 50%. Я вважаю, що це карта, яку розігрує наш уряд для тиску на кредиторів", — вважає експерт.

Юридичні аспекти

Навіть якщо парламент може заборонити виплату зобов’язань та накласти мораторій на примусову реалізацію майна позичальника, кредитори все ж таки мають шанс оскаржити таке рішення в міжнародних інстанціях.

Не виключено, що у разі прийняття відповідного рішення про тимчасове зупинення здійснення платежів, кредитори України не звернуться за захистом своїх прав до міжнародних або іноземних інституцій та, відповідно, зможуть отримати задоволення своїх вимог за рахунок майна суб’єктів зовнішніх запозичень, яке розташоване закордоном,
— пояснює юрист компанії "Pavlenko Legal Group" Богдан Нищій.

Новий закон не надає та не може надавати жодних гарантій щодо захисту майна вказаних позичальників, яке розташоване на території інших держав. Наприклад, це може бути майно, що належить представництвам України при міжнародних організаціях, внески Національного банку України, експортні товари, що тимчасово перебувають за кордоном, або морські судна, літаки.

Юрист нагадав, що історії вже відомі випадки, коли суди зобов’язували суверенну державу — Аргентину — виплатити борги кредиторам (власникам цінних паперів), які відмовилися прийняти умови реструктуризації боргу. В цьому випадку, справа розглядалася американськими судами, оскільки аргентинські цінні папери випускались по праву штату Нью-Йорк.

Читайте також: Допомога закінчилася? Іноземні інвестори вимагають в України мільярди