За даними джерел 24 каналу у розвідці, під час планування операції вторгнення до України загарбники дуже зухвало розраховували на швидкоплинну війну. При цьому окупанти вважали, що більшість великих міст візьмуть майже без бою. За рахунок цього кремлівський фюрер хотів забезпечити постачання їжі, палива та боєкомплекту.

Дивіться також Путін готує блокаду Криму через масову втечу росіян

Однак на практиці ситуація виявилася зовсім іншою. Загарбники не змогли зайти у жодне з великих міст, окрім Херсону, а контроль встановили лише на окремих ділянках трас. Це значно посилило навантаження на логістику та зробило плече постачання всіх критично необхідних матеріалів ахіллесовою п'ятою рашистів.

Командування майже нічого не контролює

  • Впродовж 4 тижнів війни українські військові не тільки перемололи понад 15 тисяч російських вбивць, але й завдали росіянам стратегічних ударів, поставивши їх у вкрай незручне становище.
  • Деморалізований ворог зупинився та не може просуватися далі, не маючи запасів боєкомплекту, палива та їжі. Командування кинуло особистий склад напризволяще, наказавши забезпечувати себе самостійно.
  • Така ситуація спостерігається майже на всіх ділянках фронтів, окрім півдня та напрямку Києва.
  • За даними розвідки, переважна більшість батальйонно-тактичних угруповань Росії перебуває у стані хаосу, оскільки солдати майже не мають зв'язку з керівництвом. Деякі офіцери дезертували та залишили підрозділи взагалі без зв'язку та командування. Сталося це після тотального знищення командно-штабних пунктів бійцями ЗСУ.
  • Знищення кожного штабного офіцера, заступника командувача армії чи самого її очільника підриває керівництво всім угрупованням військ. Оскільки нижні чини загарбницьких військ взагалі не можуть впоратися з завданням такого рівня та замінити двохсоте керівництво.
  • При цьому в тих штабах, які залишилися на території Росії та Білорусі проконтролювати обезголовлені угруповання взагалі ніяк не можуть.

Такого падежу генералів не було за всю російську історію

Російська армія вперто воює в Україні по радянських настановах – атакують лоб у лоб, використовують формулювання "взяти за будь-яку ціну" та "не зважати на втрати". Забезпечувати виконання путінських завдань та ідей росіяни мають беззаперечно. Однак при цьому є величезна різниця між тим, як бачать ситуацію на горі та між реальністю. Путін хоче чути інформацію про знищення України загалом, а посадовці міноборони не можуть це забезпечити. Втім, через страх перед фюрером йому повідомляють про нібито захоплення Маріуполя та ефективність просування Україною. Але насправді ж ситуація є геть іншою. У реальності за останній місяць війни у Росії загинула така кількість генералів та офіцерів вищої ланки, що керувати арміями фактично нема кому. Управління особистим складом загарбників мають лише угруповання під Києвом, Херсоном та Маріуполем. Й то виключно через невелику відстань між передовою та російськими тилами, оскільки у всіх цих трьох напрямках росіяни змогли замінити головне командування замість знищеного бійцями ЗСУ та ССО.

Наскільки довго генерали РФ зможуть протриматися на своїх посадах до потрапляння до пекла, невідомо. Однак спецпризначенці невпинно працюють над ліквідацією очільників окупантів.

Крім того, у керівництва військ Росії спостерігається повний провал між командуванням та особистим складом. Оскільки генерали займаються рішенням більш-менш серйозних тактичних та стратегічних завдань, а безпосередню організацію їх виконання забезпечують саме бойовики вищого офіцерського складу. Але в російські армії з кожним днем таких стає все менше. Росіяни не тільки отримали величезну кількість загиблих солдат, але й справжній падіж полковників, підполковників, майорів та капітанів. У багатьох підрозділах діями військових злочинців фактично нема кому керувати. Через це загарбники, з одного боку, опинилися у вкрай вразливому стані. З іншого – вони перелякані та загнані у глухий кут, через що озлоблені та готові до вчинення найжорсткіших злочинів.