Наскільки небезпечно бути українським патріотом в Криму – з’ясовували кореспонденти “Крим. Реалії”.
24 серпня в Сімферополі місцеві активісти прийшли в парк Шевченка, щоб відсвяткувати День незалежності України. Їх вже чекали поліцейський кордон, автозаки і ОМОН.
Поліція дозволила поставити квіти Кобзареві, але за умови, що до пам’ятника підходитимуть по-двоє і ненадовго. За словами поліцейських, все тому, що отримали інформацію про замінування парку.
У Севастополі українські активісти зібралися і біля постаменту, де ще недавно стояв пам’ятник гетьману Сагайдачному (споруду окупанти демонтували навесні). Після акції поліція затримала 2 активістів.
Нова влада робить все, щоб асимілювати населення, щоб кримські татари, українці втратили свою ідентичність і відчували себе в спільному “русском мире”, - розповів кримський активіст Леонід Кузьмин.
Але найбільше турбує кримських українців те, що з цього року на півострові майже відсутні класи з українською мовою навчання.
В так званому “Міністерстві освіти Криму” кажуть, що українські класи не відкривають, бо не має попиту серед батьків.
Від тиску і натовпів потерпає й українська церква
1 червня на Сімферопольщині банда озброєних козаків увірвалася до храму Київського патріархату, вибили ногами двері. Люди в камуфляжі вимагали від протоієрея Івана покинути не лише церкву, а й півострів. Тоді під час сварки постраждала вагітна парафіянка і донька священика.
Вони кричали, що я приїхав від “Правого сектора”, що я – американський шпигун, - розповів настоятель храму отець Іван.
Отець Іван таки виїхав з Криму побоюючись за своє життя і життя своїх близьких.
В липні у Сімферополі біля храму Київського патріархату пройшов так званий антивоєнний мітинг на підтримку південного сходу. Хто були ці люди – невідомо, але вони були в супроводі так званої “кримської самооборони”. Тоді, в очікуванні штурму священики УПКП забарикадувались в середині храму.
В Київському патріархаті всі події УПЦ КП розцінюють як тиск не лише на церкву, а й на тих, хто вважає себе українцем та патріотом.