Лише 20% товарів на прилавках з сувенірною продукцією у курортних містах Криму - від місцевих виробників, інші - імпортовані. Пейзажі у фотошопі та написи на чашках з помилками - Китай виробляє чи не більшу частину кримських сувенірів.
“Китай, я можу Вам сказати чому, виробництво. Ми туди робимо запит. Роблять наші пейзажі, там все-таки дешева робоча сила. У нас народ не звик працювати, вони хочуть заробляти, але не вкладаючи праці”, - каже продавець Наталя.
З дарами моря ще складніше - чорноморські рапани та мідії не користуються попитом у туристів, їх приваблюють яскраві заморські мушлі. Те, що такі в Чорному морі поблизу півострова не зустрічаються й навряд чи будуть гарною згадкою про відпочинок на півострові, особливо нікого не бентежить. Головним критерієм є морська тематика або напис “Крим”.
“Місцевого дуже мало, мінімум, кілька черепашок всьогоо, решта - привізне”, - каже продавець Ріта.
Маркування на такому товарі, зазвичай, немає, тож продавцям у такому випадку доводиться вірити на слово.
“Мені він пропонував рамку для фото і розповідав, що це робиться все в Феодосії, це все з нашого кримського, лак корабельний і т.д. і т.п.”, - каже турист з Сум Віктор.
Зустріти на прилавках можна й товар, який раніше був екземпляром Червоної книги. Реалізатори запевняють - все законно. Наприклад, сувеніри з ялівцю виробляють з деревини після пожеж, морських коників та крабів збирають після штормів. Такий товар - значно дорожчий, за інші сувеніри
“Є великі краби по 60 гривень. Від 30,10,15. Ось скорпена, щоб його виловити і на неї не наступити, Вам потрібна як мінімум доба”, - розповідає екскурсовод Даша.
Практично кожен торговець сувенірів зізнається - торгував би авторським товаром. Втім його дуже мало, до того ж продають його за космічними цінами. До слова, цьогоріч в середньому турист у Криму витрачає на придбання сувенірів десять відсотків від загальної суми на відпочинок, а це близько півтисячі гривень.