Про це пишуть "Ведомости", посилаючись на дослідження "Російська повсякденність в умовах кризи", проведене Інститутом соціології РАН в кінці березня - початку квітня 2015 року.
За останні півроку зросла кількість тих, хто вважає ситуацію в країні напруженою і кризовою. Близько чверті росіян (24%) вважають, що зміни в країні призвели до позитивних зрушень, а 69% – до негативних. Півроку тому їх було порівну.
При цьому росіяни досі вважають, що джерело загрози дестабілізації лежить не всередині Росії, а за її межами, тому катастрофічні сценарії розвитку, на їхню думку, малоймовірні, відзначають автори. У проблемах росіяни звинувачують не тільки владу, скільки "світові сили зла", в умовах же "патріотичної мобілізації" суспільство готове миритися з життєвими труднощами, правда, поки неясно, як довго.
За роки стабільності у громадян накопичився "запас міцності", однак якщо восени 2014 року погіршення матеріального добробуту фіксували тільки 22%, то зараз це число виросло до 46%. Зараз 45% вважають, що санкції роблять серйозний вплив, але Росія зможе їх витерпіти (14% говорять про те, що необхідні заходи для їх зняття).
Читайте також: Як нищили кримськотатарський народ. Село в Криму до депортації і тепер
Погіршення настроїв пов'язане з невизначеністю майбутнього, зазначає керівник Центру комплексних соціальних досліджень Інституту соціології РАН Володимир Пєтухов. За останній рік населення відчуло включеність Росії у світові процеси, каже соціолог: "Виявилося, що будь-які, навіть успішні акції, мають високу ціну, а значить, в них є щось погане".
Змінилося і ставлення до санкцій. Хоча люди як і раніше вважають, що їх переживуть, однак на місце позитивної мобілізації приходять раціональні оцінки, відзначає Пєтухов. Виросло покоління, для якого суспільство споживання – буденність, вони налаштовані раціональніше і, яким би не було їхнє патріотичне піднесення, не готові жертвувати особистим благополуччям заради країни. "Тому старше покоління буде терпіти, а молодь буде формулювати інші запити до влади, з тим, щоб знайти адекватний вихід в осяжній перспективі", – говорить він.
Заступник директора "Левада-центру" Олексій Гражданкін каже, що вони поки не спостерігають істотних змін, хоча з початку року збільшується число людей, які відзначають труднощі в матеріальному житті. "Кримський синдром" спадає, хоча це, скоріше, пов'язано зі спадом загальної напруженості ситуації в Україні. Мобілізація в протистоянні з зовнішнім світом, якої зазнало населення країни, знижується, люди повертаються до повсякденних проблем, і їхня значущість стає все чіткішою", – говорить соціолог.
До слова, окупаційна влада Криму закликала мешканців півострова відмовитись від паспортів громадянина України.