Сотні мільйонів відмили через криптобіржі: як Україна шукає злочинців за цифровими гаманцями

Перші результати такого перегляду очікують у червні 2027 року, наступні – у жовтні. Це рішення свідчить: міжнародна спільнота вже не обмежується розробкою правил для крипторинку. Тепер важливо з'ясувати, чи працюють вони на практиці – чи реєструють і ліцензують провайдерів, чи контролюють їх регулятори, чи можуть правоохоронні органи та фінансова розвідка отримати потрібну інформацію вчасно. Детальніше читайте в ексклюзивній колонці для 24 Каналу.

У світі починають регулювати рух криптовалют

Оцінка MONEYVAL, проведена на початку 2026 року, показала, що більшість країн уже рухається в цьому напрямку. 81% юрисдикцій запровадили вимоги щодо ліцензування або реєстрації постачальників послуг із віртуальними активами, понад 90% визначили органи нагляду. 

Але з практичним застосуванням Travel Rule – правила, яке передбачає передавання інформації про відправника й отримувача переказу, – ситуація значно складніша. Воно реально працює лише в 46% досліджених юрисдикцій.

Для фінансової розвідки це принципове питання. Запис у блокчейні дає змогу простежити рух активу, але сам по собі не завжди відповідає на запитання, хто стоїть за гаманцем, звідки походять кошти і хто зрештою отримав вигоду. Для цього потрібні дані від криптоплатформ, банків, фінансових установ, а також інформація про компанії, їхніх власників та реальну господарську діяльність.

Як обіг криптовалют регулюють в Україні?

В Україні базові вимоги фінансового моніторингу до постачальників послуг, пов'язаних з обігом віртуальних активів, уже передбачені Законом № 361-IX. Водночас повноцінного регулювання самого ринку досі немає. Закон "Про віртуальні активи", ухвалений ще в 2022 році, не набрав чинності: для цього необхідні зміни до Податкового кодексу.

Важливий крок до врегулювання – законопроєкт № 10225-д, який готують до другого читання у Верховній Раді. Він має визначити правила роботи учасників ринку, вимоги до надавачів послуг, повноваження регуляторів і податкові умови. Окремий блок стосується впровадження Travel Rule. 

Редакція документа, рекомендована профільним комітетом, нині обговорюється з Національним банком. Тож завдання не зводиться до того, щоб якнайшвидше ухвалити закон. Важливо створити систему, яка не залишатиме прогалин для зловживань і не формуватиме привілейованих умов для окремих учасників.

Практика Держфінмоніторингу підтверджує, що такі ризики далеко не є теоретичними. 

Використання криптовалют злочинцями

За дев'ять місяців 2026 року ми направили 14 узагальнених матеріалів – сім за інформацією правоохоронних органів і сім за даними іноземних фінансових розвідок. Ще три додаткові матеріали стосувалися операцій із віртуальними активами. Це вже більше, ніж за весь 2025 рік.

Для розуміння: у межах цих матеріалів ідеться про 668 мільйонів гривень, які можуть бути пов'язані з легалізацією злочинних доходів та іншими кримінальними правопорушеннями. Нині за цими справами тривають розслідування СБУ, БЕБ та інших правоохоронних органів.

Один із характерних прикладів – кейс, який ми відпрацьовували спільно з іноземними фінансовими розвідками та СБУ. Ми досліджували рух коштів через акаунт громадянина України на одній з найбільших у світі криптовалютних бірж. Упродовж 2019 – 2025 років на нього надійшло понад 13 мільйонів доларів. Кошти швидко переказувалися далі, а зрозумілого економічного обґрунтування операцій не було.

Частина джерел надходжень не передбачала належної ідентифікації клієнтів. На 3,5 мільйона доларів припадають операції з підсанкційними сервісами Росії та гаманцями, пов'язаними з Корпусом вартових ісламської революції (КВІР). Окрім того, аналіз виявив мережу з понад 35 іноземних компаній, пов'язаних із цими операціями.

Саме сукупність таких ознак, зокрема ризики фінансування тероризму, зумовила потребу в ретельнішому аналізі. Більше подробиць поки повідомити не можу. Матеріали справи передані до правоохоронних органів, триває розслідування.

У подібних випадках важливо не зупинятися на окремій транзакції чи криптогаманці. Потрібно встановити весь ланцюг: хто надавав послуги, через які платформи проходили активи, з якими компаніями та особами були пов'язані учасники операцій і куди зрештою спрямували кошти.

Саме тому Україні потрібне не формальне перенесення міжнародних норм у законодавство, а дієва система регулювання та нагляду. Власне, саме такі алгоритми впродовж останніх років напрацьовує Держфінмоніторинг. 

Утім, крипторинок давно перетнув кордони окремих держав. Тому фінансова розвідка має бачити не лише рух цифрових активів, а й людей, бізнеси та фінансові зв'язки, які за цим рухом стоять. І не лише в Україні. Попри недовершеність нашого законодавства, ми вже навчилися аналізувати та зіставляти дані, налагодили конструктивну співпрацю з нашими колегами за кордоном. Це вже дає результати. Криптовалюти виходять з тіні.