Єдиний прихисток для біженців у Києві - під загрозою
Тут викрадають людей, які прибули просити захисту, як це сталося з російським опозиціонером Леонідом Развозжаєвим, багатьом відмовляють з надуманих причин, трапляються переслідування за етнічною ознакою, а ті, хто отримав статус біженця в Україні, не мають жодної допомоги.
Марія прибула з Афганістану, з п’ятьма дітьми живе в Україні вже 13 років. Жінка ні миті не відчуває себе у безпеці. Каже, що її дітей ображають на вулиці, лікарі не поспішають лікувати, а господарі квартир відмовляються здати житло.
Її старші діти мріють стати автомеханіками. Вибрати професію їм допомогли у Інтеграційному центрі для біженців. Тут втікачі з різних країн вивчають комп'ютерну науку, займаються ремеслами, штудіюють українську мову.
Це єдиний в столиці осередок, що допомагає шукачам притулку звикнути до нового життя, але і його незабаром можуть закрити. Центр працює у будинку дитячого садочка, міська влада вимагає приміщення звільнити. Біженцям запропонували інший будинок, який потребує серйозного ремонту.
І оскільки грошей на ремонт у нас немає, ми не можемо покинути будинок, обладнаний міжнародними донорами і знову шукати гроші на ремонт. Ми питали, що буде, якщо ми полишимо цей центр. Просто все, що тут є, буде або викинуте на вулицю, або роздане школам і центру більше не буде,
- каже голова благодійного фонду "Рокада" Наталія Гуржій.
Натрапити на небезпеку у пошуках захисту
В Управлінні Верховного комісара ООН у справах біженців ситуацію в Україні називають загалом задовільною, хоча й не приховують, що небезпека для шукачів притулку тут є очевидною.
“Дуже багато людей не можуть добитися того, щоб їх захистили перед депортацією. І якщо у людини немає даху над головою, якщо немає ніяких посібників, ми очікуємо, що чимало не мають доступу до робочого ринку. Так потім ми підходимо до висновку, що Україна небезпечна для біженців”, - каже представник Управління Верховного комісара ООН в Білорусі, Молдові та Україні Олдріх Андрисек.
Ті європейські стандарти, які пропонує Європа, вони пропонуються не на адекватній вигоді, тому що по-перше, європейці оберігають свій статус недоторканості і ми не можемо бути буферною зоною - це також треба брати до уваги. Тому що не всі закони, які пропонуються ООН, чи ЄС спрямовані на пріоритетність відносин. Тому що ми маємо багато програм, коли люди просто осідають в Україні і ми не маємо змоги ні відправляти їх, ні робити громадянами України,
- каже голова підкомітету з питань міграційної політики, громадянства Богдан Бенюк.
Щороку в Україну прибуває півтори тисячі втікачів з різних країн, десятки з них отримують офіційний статус. Втім, є держави, вихідцям з яких і мріяти не доводиться про прихисток тут. В першу чергу це стосується вихідців з країн СНД - щодо них існує неписане правило: не приймати, - свідчать правозахисники. В УВКБ ООН підтверджують - практика відмов таким втікачам дійсно є.
“Є певні побоювання, що, якщо Україна дасть біженський статус громадянину цієї країни, це порахують ворожою дією. Не всі країни, не всі чиновники, не всі політики, сприймають притулок як гуманітарний акт”, - каже представник Управління Верховного комісара ООН в Білорусі, Молдові та Україні Олдріх Андрисек.