Економісти опитані 24 Каналом зауважують, що на зміцнення гривні впливав ряд факторів. Зокрема, фінансові, психологічні та скорочення розриву між імпортом та експортом.

Цікаво Українську монету визнали найкращою на всесвітньому конкурсі

  • Фінансова допомога та міжнародні резерви

Економіст Данило Монін зауважує, що процеси на валютному ринку у січні розвивались краще, ніж він очікував. На його думку, це було викликано двома факторами:

  • насамперед курс валюти був нижчим, ніж у грудні, хоча зазвичай у січні попит на валюту зростає, але у 2023 році цього не відбулось;
  • фінансова підтримка Заходу.

Данило Монін

Економіст

Україна отримала близько 3,2 мільярда доларів, що дозволило стабілізувати дисбаланс щодо імпорту, а міжнародні резерви зросли майже на півтора мільярда доларів за січень. Це дозволяє говорити, що в Україну валюти приходить більше, ніж йде і відповідно курс зміцнюється.

Олег Гетман теж підкреслює, що в першу чергу зміцненню гривні сприяло збільшення обсягів золото-валютних резервів, які поповнювались внаслідок фінансової допомоги від Європи та США. Ці надходження, значно перекриває відтік валюти з країни.

Олег Гетман

Економіст

Тому у нас є позитивний платіжний баланс. Це очевидно для фінансових гравців й вони відповідно мають позитивні настрої щодо стійкості національної валюти. Це в першу чергу. Це головний фактор.

  • Скорочення розриву між імпортом та експортом

Наступним не менш важливим фактором, який сприяє зміцненню гривні – зерновий коридор, який успішно працює. Таким чином український експорт поступово та стабільно зростає.

  • Психологічний фактор та довіра до банківської системи

І останній, але не менш важливий фактор зміцнення гривні, на думку Гетмана, – психологічний. Йдеться про покращення очікувань підприємців та зникнення серед населення панічних настроїв міняти гривню на іншу валюту. В наслідок цього починають зростати депозити та відновлюватись довіра до банківської системи.

Населення обирає тримати гроші не лише у валюті, але й інші фінансові інструменти: державні облігації, воєнні, депозити тощо. Причому в національній валюті,
– розповідає він.

Тож Гетман резюмує, що це все сприяє відсутності тиску на долар, що допомагає гривні потрохи укріплюється на готівковому ринку.

За рахунок імплементування декількох інструментів хеджування валютного ризику від регулятора – тримісячний депозит з можливістю купівлі валюти та шестимісячний депозит за офіційним курсом НБУ – на ринку попит трохи ослаб та дав можливість стабілізуватися готівковому курсу долара на рівні 40 гривень за долар. Також на попит впливає дефіцит гривні "на руках" населення,
– пояснює зміцнення гривні дилер Департаменту глобальних ринків ОТП Банку Антон Курінний.

У розмові з 24 Каналом Олег Гетман підкреслив, що динаміку курсу задає НБУ, оскільки 90% операцій відбуваються безготівково по фіксованому курсу 36,6 гривні за долар. І лише близько 10% операцій – в готівковому напрямку, який плаває в межах 39–41 гривень.

Тож економіст пояснює, таким чином не варто звертати увагу на те, що відбувається в готівці, оскільки це лише одна десята від того, що відбувається в інших напрямках операцій.

Що до прогнозів. То є очікування, що НБУ сподобалась політика, яку він проводить. Він не хоче повертатись до гнучкого курсоутворення, хоча для цього вже є всі підстави. Курс нікуди не улетить, а навпаки може ще й укріплюватись гривня,
– прогнозує Гетман.

Що стосується того, яким все ж буде готівковий курс, економіст вважає, він коливатиметься поблизу фіксованого – "плюс-мінус три-чотири гривні".

Данило Монін також досить оптимістичний щодо курсу гривні до долара й наразі не бачить проблем за яких би готівковий курс не втримався на поточному рівні.

На його думку, можуть виникнути проблеми лише якщо будуть затримки з надходженнями фінансування. Наприклад, надходитиме не 3 мільярди, а 1,5 або 1. Разом з тим вважає, що навесні буде досить стабільна курсова ситуація.

Герман Марченко

Директор департаменту казначейства Акціонерного Товариства "КОМІНБАНК" (COMINBANK)

У лютому був сформований економічно обґрунтований валютний "коридор" на найближчі 1,5–2 місяці. Саме тому, найвірогідніше, амплітуда коливань готівкового курсу у березні становитиме 39,5–41 гривню за долар. Загалом, є всі підстави вважати, що ситуація на валютному ринку в березні буде подібною до лютневої.

Банкір додає, що наявні воєнні ризики певною мірою "тиснутимуть" на валютний ринок і в березні. Але віра суспільства в ЗСУ, психологічна стійкість перед можливими повторними атаками нівелюють панічні настрої.

Таким чином, спираючись на суто економічні чинники, можемо прогнозувати, що ситуація на валютному ринку в березні залишатиметься стабільною, і готівковий курс долара буде в "люфті" 39,5 – 41 гривню за долар,
– прогнозує Марченко.

17 лютого готівковий курс коливався в межах 39,50–40 гривень за долар. Також протягом останнього тижня гривні впевнено та стабільно зміцнювалась й навіть перевершило прогнози банкірів.

Так Анна Золотько, прогнозувалась, що готівковий курс знаходиться в коридорі в коридорі 39,60– 40,40гривні.

На думку дилера Департаменту глобальних ринків ОТП Банку Антона Курінного, зараз на ринку не видно можливостей для повернення до плаваючого курсу, поки НБУ систематично підтримує гривню і змушений продавати валюту. Але при цьому резерви не спустошуються за рахунок допомоги міжнародних партнерів.

Данило Монін нагадує про заяву НБУ, де регулятор зазначив, що протягом 2023 рік не повертатиметься до плаваючого курсу, однак може розглянути питання щодо зміни поточного фіксованого курсу на інший.

Плаваючий курс зараз у принципі неможливий, поки не закінчиться війна, а може навіть і після, оскільки у нас зараз на міжбанківському ринку різниця між купівлею та продажем валюти становить 3 мільярди доларів на місяць. А плаваючий курс завжди припускав, що попит та пропозиція визначають, який курс встановлюватиметься,
– розповідає Монін.

Тож якщо НБУ відпустить курс, одразу відбудеться велика девальвація, чого НБУ не допустить. Він пояснює, що фінансова допомога заходить поза міжбанківським ринком одразу на рахунки Мінфіну. Відповідно ці гроші не потрапляють на ринок й саме тому надалі триматиметься фіксований курс.

Що стосується рівня фіксованого курсу, то Монін вважає, що може бути розглянуто питання девальвації фіксованого курсу до близько 40 гривень. Щоб з одного боку мінімізувати якісь операції пов'язані з роздробом двох курсів, з іншого боку, наблизити до курсу в бюджеті.

Оскільки бюджет був постійний на 42,2 й уряд планував доходи, фінансову допомогу та кредити за курсом 42,2, а зараз курс 36,6. Це різниця приблизно в 15% і відповідно: з одного боку НБУ не хоче збільшувати курс, щоб не збільшувати інфляцію, з іншого боку держава не доотримуватиме фактично 15% усіх імпортних доходів і всієї фінансової допомоги, що позначатиметься на надходження до бюджету,
– пояснює він.

Тому, на думку економіста, як компроміс може бути фіксований курс 40, щоб з одного боку інфляцію не настільки сильно збільшити, а з іншого боку, щоб держава додатково отримувала при переказі валютної фінансової допомоги або імпортного ПДВ отримувала більше грошей внаслідок вищого курсу гривні до долара.

А от на думку економіста Олега Гетмана, підстав для підняття офіційного курсу гривні до долара наразі немає.

У нас позитивний платіжний баланс, у нас скорочується дірка по торговому балансу, є позитивні очікування, то я не бачу жодних підстав переглядати у бік збільшення цей курс. Так, в бюджеті він передбачений більший, але бюджет буде ще багато разів протягом року коригуватись,
– зазначає він.

Що кажуть в НБУ

Заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук зазначав, що режим фіксованого обмінного курсу досі актуальний. Саме він відіграє важливу роль у забезпеченні цінової та фінансової стабільності країни. Тож найближчим часом регулятор не відпустить курс.

Щоб повернутися до плаваючого курсу потрібно:

  • Однією із найголовніших передумов є поява альтернативного до фіксованого курсу номінального якоря для економіки. В умовах інфляційного таргетування це показник інфляції;
  • Важливо, щоб валютний ринок ставав все менш чутливим до ситуативних факторів.
  • Крім того, валютний ринок повинен стати кращим, більш збалансованим. А облікова ставка повинна відновити свій статус і дієвість як основного монетарного інструменту.