Про це пише The New York Times й зазначає, що Путін пообіцяв дати рішучу відповідь на перше вторгнення на російську територію після Другої світової війни. Але поки що реакція була зосереджена на стримуванні вторгнення. Однак невідомо, чи ризикне російська армія вдатися до ризикових рішень.
Дивіться також Україна атакує росіян з авіації: Повітряні сили показали епічне відео з Курської області
Росіяни не передбачили операцію ЗСУ
Прорив кордону показав провали російської розвідки, а також відсутність боєздатних резервів ворога. Також швидкі та неочікувані успіхи ЗСУ перевернули глобальне уявлення про повільний, але нестримний марш країни-агресорки до перемоги у війні на виснаження.
Масове взяття у полон російських строковиків та прикордонників похитнуло наратив Путіна про те, що війна в Україні ведеться далеко за допомогою добре оплачуваних, рішучих добровольців. Водночас боротьба на прикордонні залишається на початковій стадії.
Таким чином поточні темпи дають Путіну час, щоб "відкалібрувати" свою відповідь. Аналітики вважають, що замість того, щоб послабити контроль Кремля над владою, вторгнення може зрештою змусити більше громадян Росії згуртуватися навколо прапора.
"Вторгнення на Курськ – це, безумовно, удар по репутації Кремля", – заявила російська політологиня Тетяна Станова. Але, за її словами, це "навряд чи спричинить значне зростання соціального чи політичного невдоволення серед населення, а також не призведе до повстання еліти.
Як пише видання, з російської погляду гамбіт Києва створив можливість для виснаження ЗСУ. На думку російських військових аналітиків, це може призвести до стратегічної поразки, й "блискуча операція може стати пасткою для української армії".
Серед варіантів для російських генералів, за словами аналітиків, спроба зібрати переважну нову силу, щоб знищити український плацдарм на Курщині, або використовувати свою перевагу в авіації та артилерії, щоб поступово спрямувати сили на відступ.
На реалізацію обох цих стратегій можуть знадобитися тижні або навіть місяці, і вони відбуватимуться коштом інших ділянок фронту, відображаючи реальність війни, де жодна зі сторін не має достатньо ресурсів, щоб змусити свого противника припинити бойові дії.