Чому Дмитро Казак зміг відсудити пенсійні виплати?
У зв’язку з різними розслідуваннями, які довели, що посадовці, зокрема 36-річний прокурор Дмитро Казак, робили фіктивні висновки про інвалідність, Пенсійний фонд України намагався через суд скасувати йому пенсію. Про це написано в матеріалах справи 520/10061/22, пише OBOZ.ua. Засідання щодо пенсії Казаку проводив Другий апеляційний адміністративний суд.
Дивіться також Посадовців Центральної МСЕК викрили на схемі оформлення фіктивних інвалідностей
Казак оформив собі інвалідність, коли це також незаконно робили тисячі інших прокурорів, а потім звільнився й поїхав у Швецію разом з родиною.
Дмитро Казак з дружиною Рінатою / Фото із соцмереж
Через отримання діагнозу Дмитро Казак як прокурор підпадав під особливу норму закону щодо пенсії для людей з інвалідністю. Таким чином він щомісяця отримував 156,7 тисячі гривень.
Зазначимо! ПФУ пояснює, чому розмір такої пенсії може бути великим. Все через те, що він сягає 60% від суми заробітної плати зі всіма надбавками та окладами, з яких сплачено єдиний внесок.
Виплати Дмитрові Казаку були незаконним, а тому Пенсійний фонд подав апеляційну скаргу до суду. Була лише одна проблема: її подали із запізненням на цілий рік.
Суд визнав порушення термінів й апеляційне провадження навіть не відкривали. Казак не втратив виплати через запізнілу реакцію ПФУ.
Цікаво, що ПФУ не реагував на порушення, доки факт фіктивності інвалідності Казака не мав розголосу. До суду фонд звернувся лише 5 лютого. А повний текст судового рішення, на який подається апеляція, був створений понад рік тому.
Журналісти видання пишуть, що Дмитро Казак мав високу посаду й звільнився, щоб поїхати з країни під час війни. Першу пенсійну виплату Казак отримав всього у 29 років. Через суди він ще й збільшив розмір своєї пенсії – вона стала більшою, ніж зарплата чинного глави Миколаївської облпрокуратури. Експрокурор отримує не 60%, а 80% нібито від своєї оплати праці. Це 156 тисяч 692 гривні.
Наразі Дмитро Казак проживає у Швеції. А питання, як суд першої інстанції присудив йому понад сотню тисячі премії, досі викликає багато питань.
Що відомо про незаконні статки українських посадовців?
Ексголова Хмельницького обласного центру МСЕК Тетяна Крупа внесла до виправленої декларації за 2024 рік понад 1,3 мільйона доларів готівки, майно, рахунок в закордонному банку та значні активи. Жінку підозрюють у корупції.
Колишня керівниця МСЕК Дніпропетровщини Наталія Абраменкова за рішенням суду звинувачується у внесенні неправдивих даних до декларації. Вона не показала наявність понад 3 мільйонів гривень.