Чи захищатиме права українок новий Цивільний кодекс?

Під час війни ухвалення комплексних і визначно важливих рішень для цивільних стосунків є дещо ускладненим. Центр громадянських свобод вбачає ризики у швидкому внесенні правок до Кодексу без публічних обговорень. Про це в коментарі 24 Каналу розповіли правозахисники провідної української організації.

Дивіться також Забудьте про "свято весни та краси": чому Міжнародний жіночий день відзначають саме 8 березня

Як зазначила виконавча директорка Центру Олександра Романцова, проєкт Цивільного кодексу готували різні юристи й цілком очевидно, що він погано погоджений між собою. Кодекс нині містить суперечності між частинами. Фахівці проводять детальний аналіз документа, зокрема з погляду на права вразливих верств населення, серед яких досі рахуються жінки.

Варто зазначити! Проєкт Цивільного кодексу було зареєстровано 22 січня 2026 року. Він містить понад дві тисячі статей і стосується реалізації більшості прав і свобод. Остаточна версія проєкту Кодексу не проходила публічного обговорення. Центр громадянських свобод планує провести повний аналіз, якщо парламентарі не ухвалять його в першому читанні.

Як зазначила Олександра Романцова, права українок в документі не повністю гарантовані, а механізмів захисту наявних прав майже немає.

Олександра Романцова

Виконавча директорка Центру громадянських свобод

На практиці можемо читати навіть в сучасному законодавстві, що якесь певне право для жінки має бути гарантованим. Але у випадках, коли вони порушуються (а це буває часто), то не існує проактивного і відповідного механізму його захисту. Так от цей Цивільний кодекс ще поглиблює проблеми і створює нові, навіть певним чином повертає нас в історії щодо прав жінок, тому що не відповідає європейським стандартам, не відповідає практиці Європейського суду з прав людини.

Згідно з європейськими нормами, до яких дуже прагне Україна, є конкретні прецедентні орієнтири, як можна вирішувати конфліктні ситуації або порушення прав жінок.

Фахівчиня зазначила, що нині для жінок обмежуються права вираження погляду, свободи інформації, права на об'єднання та мирні зібрання – тобто всіх тих інструментів, завдяки яким жінка може відчути себе повноцінною громадянкою.

Серед прикладів, які чітко показують порушення прав жінок, є питання зобов'язань в рамках шлюбу. Зокрема, в нашій країні залишаються чинними норми, від яких йдуть більшість країн: ті, що стосуються прізвища, якихось обов'язків щодо сексуального життя, чи понять моралі й доброчесності.

На думку Центру громадянських свобод, цей факт впливає на те, що в Україні відбувається чимало розлучень. І саме запропонований Цивільний кодекс не зможе поліпшити чи зробити гнучкішою систему, яка б захищала всіх, хто бажає створити сім'ю.

Цей Цивільний кодекс робить це менше й менше популярним, не відповідаючи на виклики, запити та потреби сучасного населення України. Таким чином окрім несправедливого відношення законодавства та дискримінаційних практик щодо жінок, це ще й призведе, на мою думку, до такого абсолютно соціального явища – просто зменшення популярності реєстрації цивільних шлюбів, наприклад,
– розповіла Олександра.

Як покращити ситуацію?

Програмний директор Центру громадянських свобод Володимир Яворський погодився з тим, що проєкт Кодексу справді звужує захист від дискримінації та не відповідає європейським стандартам. Навіть термінологія в ньому відрізняється не лише від міжнародного права та права ЄС, а й від норм Конституції України.

Володимир Яворський

Програмний директор Центру громадянських свобод

Ми стурбовані тим, що така масштабна реформа відбувається за зачиненими дверима, без обговорення із зацікавленими сторонами. Згідно з парламентською процедурою, якщо проєкт прийнято в першому читанні, поправки до нього можуть бути внесені лише протягом 14 днів після голосування, а потім парламент має їх розглянути. Очевидно, що такий процес розгляду унеможливлює серйозний перегляд такого великого документа.

Тому фахівці кажуть, що Цивільний кодекс просто не може бути ухвалений швидко. Парламент враховувати, що під час воєнного стану залучення та обговорення таких документів особливо ускладнене. Чітка публічна позиція може бути вироблена лише після детальнішого аналізу.

Фахівці зауважують, що в проєкт Цивільного кодексу треба подати дуже багато правок. Ще й таких, щоб вони не суперечили нормам для приєднання до Європейського Союзу.

Навіщо в Україні потрібна гендерно-правова експертиза?

  • За допомогою аналізу законів і проєктів нормативних актів перевіряється, чи не містять вони дискримінації за ознакою статі та чи забезпечують рівні права для жінок і чоловіків.

  • В Україні такий механізм діє з 2005 року, після ухвалення закону про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків. Експертиза допомагає виявляти прямі або приховані дискримінаційні норми та ще на етапі підготовки законопроєктів запобігати ухваленню положень, які можуть створювати нерівність.

  • Особливо важливою така експертиза стала під час війни та підготовки до відновлення країни, адже зміни у сфері роботи, соціального захисту чи оборони можуть по-різному впливати на жінок і чоловіків.