«Ми знали, що він ненормальний, але ніколи не здогадувалися, що аж настільки». Це слова одного безіменного лівійця про Муаммара Каддафі, який незмінно править Лівією впродовж останніх 42 років. І дійсно, складається враження, що колись молодцюватий і підтягнутий полковник, який зміг створити унікальну форму суспільного порядку – Джамахірію, повністю вижив з розуму, скотився в маразм, розгубив останні клепки і т.д. і т.п.

Чого лише вартий виступ під парасолькою в ніч на вівторок, коли Каддафі заявив, що, мовляв, от, йде дощ, я тут хотів з молоддю поспілкуватися (в третій ночі що ще робити?!), але, знаєте, така погода погана, що ну його все, от дощ перестане, тоді і поговоримо. 24 секунди виступу – маразм аж зашкалює. Дощик перестав до вечора наступного дня, і тут шизофренія полковника розгорнулася на повну силу.

На уламках казарми в центрі Тріполі Каддафі назвав повсталий народ «купкою наркоманів» та «слугами диявола», які під дією психотропних засобів нападають на поліцію, традиційно звинуватив західні держави у намаганні розколоти Лівію та знищити її владу, а потім увести до регіону війська НАТО, закликав своїх прихильників вогнем і мечем знищувати ворогів. Коротше кажучи, воістину брєд сивої кобили.

Але дивує інше. Вочевидь, сам Каддафі у все це свято вірить. Якби не вірив, то би не віддав накази розстрілювати своїх співгромадян з крупнокаліберних кулеметів, бомбити з літаків і не віддав би країну на поталу найманцям з інших африканських країн. Порівняно з Хосні Мубараком, який теж гучно заявляв, що у відставку до осені не піде, а потім різко змінив свої плани, Каддафі виглядає вже зовсім відірваним дідуганом. Мубарак хоч робив якийсь вигляд, що готується до реформ, а полковник затявся і все тут. Його навіть не зупиняє той факт, що більша частина армії, яка традиційно в африканських країнах влаштовує державні перевороти, перейшла на бік повсталого народу.

Звісно, за свідченнями самих лівійців армія у них поганенька – ледь не на іржавих танках їздять і в латаній уніформі ходять. А от хто дійсно впевнено почувається в країні – це елітні військові підрозділи, якими керують сини Каддафі. Чудово вишколені та озброєні за останнім словом техніки вони, як і лівійський лідер розуміють, що назад дороги немає, і єдиний вихід – перебити всіх заколотників до єдиного. Що, до слова, з успіхом і намагаються втілити в життя. Наразі лівійська революція є найкривавішою з-поміж інших країн регіону – за різними даними, кількість загиблих коливається від сотень до тисяч осіб.

Навіть опинившись у міжнародній ізоляції – окрім Куби Лівію ніхто не підтримав, навіть Чавес чи Лукашенко – Каддафі, як і Гітлер у 1945 році сподівається, що вірні загони його врятують і перемога залишиться за ним. Тож є два варіанти розвитку подій – або Каддафі переб’є всіх непокірних, або непокірні знищать самого Каддафі.