Церква, ненависть, Кремль: чому у Грузії небезпечно боротися за свободу
У руках стілець, в очах рішучість. Священник, що прийшов у 2013 році боротися за "сімейні цінності" й зірвав мітинг за свободу та права ЛГБТК+ спільноти чудово символізує ставлення до прайдів у Грузії.
Свята сім'я та войовнича церква
"Марш гідності", що мав пройти 5 липня у Тбілісі, обернувся конфліктом. Праворадикали, церква, прокремлівські ЗМІ – всі зайняли гомофобську позицію. Ще жодного разу у країні не вдавалося провести повноцінний прайд.
Все про сутички Противники ЛГБТ-маршу і радикали напали на журналістів у Тбілісі
Було поранено понад 50 журналістів. Люди у рясах не боялися вибивати з рук операторів камери, радикали кидали пляшки й каміння.
Під час сутичок / Фото Аніни Тепнадзе
"Основними рушійними силами гомофобії в Грузії є: Грузинська православна церква та її священники, уряд Грузії та кілька праворадикальних груп, включаючи Грузинський марш (націонал-консерватори – ред) та Alt-info (ультранаціоналісти з антизахідними поглядами)", – розповідає головна редакторка грузинської онлайн-медіа платформи On.ge Аніна Тепнадзе.
Важливо У Грузії помер журналіст, якого перед тим побили противники ЛГБТ-спільноти
Церква вигадала "День святості сім'ї та сімейних цінностей", який відзначають 17 травня (саме цього дня світ відзначає Міжнародний день боротьби з гомофобією та трансфобією – 24).Річ у тім, що єпископ Грузинської православної церкви Ілля II є найбільш шанованим громадським діячем у країні й до його думки дослухається суспільство. Саме він у 2013 році закликав владу заборонити прайд.
Церква вимагала, щоб ми змінили Конституцію і додали, що "сім'я – це єдність чоловіка і жінки". Ця вимога не була виконана, але час від часу вони просять про це,
– пояснює Аніна Тепнадзе.
Фейсбук, ненависть, фейки
Сторінки у соцмережах, що поширюють контент проти ЛГБТК+ активно розповсюджували фейки кожного разу, коли організатори Tbilisi Pride заявляли про проведення заходів.
Ресурс medium.com дослідив сторінки радикальних організацій у 2019 році
"Я б сказала, що це не більшість громадян Грузії, але вони дуже агресивні. У них є свої сторінки у фейсбук, тролі, телеграми та навіть канали (PostTV, Alt-info). Фейсбук періодично видаляє їх акаунти, але вони продовжують з’являтися", – розповідає керівниця On.ge.
Також помітним є прагнення таких організацій критикувати Захід. А коли новини про заворушення під потрібним кутом оперативно з'являються на ресурсах Sputnik чи RT, все стає на свої місця. Кремлівська пропаганда не спить.
Відео Радикали в Тбілісі спалили прапор Євросоюзу
Наприклад, коли 6 червня на центральну площу Тбілісі вийшли прихильники ЛГБТ-спільноти та її противники, останні спалили прапор ЄС. Прапор вже повернули в центр столиці Грузії – на проспект Руставелі. Його підняв особисто спікер парламенту Кахабер Кучава.
За ЄС, але проти ЛГБТК+
Згідно з результатами дослідження "Майбутнє Грузії", які були опубліковані навесні 2021 року 78% підтримують вступ країни до Європейського Союзу. Правда 69% респондентів вважають, що збільшення числа представників ЛГБТК+ в Парламенті Грузії зробить негативний вплив; 14% вважають, що це не вплине на ситуацію, і тільки 4% вважають, що це матиме позитивний вплив.Грузинські ЗМІ показали правду
"З гордістю можу сказати, що грузинські ЗМІ продемонстрували високі стандарти висвітлення прайду в цьому році. Фактично не було мови ворожнечі й ненависті.Що стосується впливу церкви на ЗМІ, у Православної церкви є власний телеканал. Також їх інтереси підтримують кілька газет, які, на жаль, антизахідні. Зазвичай цими ЗМІ зацікавлені люди похилого віку", – уточнює журналістка і ведуча телекомпанії "Руставі 2" Теона Цхомелідзе.
Але заворушення відбувалися за бездіяльності поліції. Tbilisi Pride скасували марш саме тому, що МВС Грузії не могли гарантувати безпеку. Теона Цхомелідзе також повідомила, що двом постраждалим зробили операції. Наприклад, в одного працівника ЗМІ виникли проблеми із зором, бо йому плеснули кислотою в очі.
Це процес, і я думаю, що наша країна пройде його, як це зробили інші. Однак на цей час ситуація дуже погана. Представники ЛГБТК+ спільноти не можуть тут (у країні) знайти своє місце, тому виїжджають з Грузії,
– розповідає журналістка.
За її словами, у 2014 році парламент прийняв закон про боротьбу з дискримінацією, але останні події показали, що цього недостатньо. Цікаво, що церква свого часу мітингувала проти цього закону. Хоча деякі противники зізнавалися, що не знають деталей рішення, але захопили на акцію плакати із закликами "не допустити розпусти".
День святості у Грузії / Фото RFE/RL
Християнство вчить смиренню й любові до ближнього, але "агресивне православ'я" відвойовує собі місце у житті суспільства кулаками. Можливо, за логікою деяких вірян, стілець чи хрест дійсно можна тримати з однією емоцією – ненавистю.