24 Канал разом з брендом Kalganoff розповідає історію української горілки. Як вона з'явилася, чому має таку назву та що таке калганівка чи калганка – далі у матеріалі.
Буде цікаво Коріння святкових традицій: як застілля єднають покоління українців
Як горілка з'явилася в Україні
"Бабця" сучасної горілки прийшла до нас у XIV – XV століттях з Європи, а саме з Італії. Адже італійські хіміки, передусім Таддео Альдеротті, винайшли та відшліфували процес, за допомогою якого можна було отримати чистоту спирту 90%. Його назвали Spiritus Vini, що можна перекласти як "дух вина". Це і дало назву сучасному слову "спирт".
Спершу італійський процес перегонки з'явився на Заході України, а потім поширився й на інші землі. Сировиною для отримання спиртів могли бути найрізноманітніші продукти: від виноградного сусла, плодів, фруктів до навіть молока. Крім того, в Україні почали виробляти напій із пшениці.
Цим українці не обмежились. І вже з появою горілки у ХV столітті почали з'являтись чимало настоянок і наливок, які готували на її основі. Переважно їх робили на ягодах, травах і навіть корінні рослин чи насінні. Для цього використовували здебільшого 20-градусну горілку, додавали до неї інші інгредієнти, щоб надати напою оригінальнішого смаку, та залишали у теплому місці. Так в Україні з'явились майже 50 народних назв напоїв на основі горілки, зокрема:
- калганівка або калганка – це горілка, настояна на калгані,
- перцівка – настоянка на перці,
- анісівка – на насінні анісу,
- калинівка – горілка, настояна з ягодами калини,
- а також полинівка, часниківка, вишнівка, порічківка, буряківка, смородинівка, горобинівка, морелівка тощо.
Настоянки та наливки – важлива частина української горілчаної справи / Фото Shutterstock
Звідки походить назва "горілка" та чому її називають "оковитою"
Сьогоднішній напій, який ми називаємо "горілкою", не має нічого спільного з горілкою XVIII століття. Тоді вона мала інші колір і смак, кажуть науковці.
Цікаво, що слово "горілка", скоріш за все, утворилося від дієслова "горіти". Це пов'язували з традицією підпалювати пробну партію напою, щоб довести його міцність. Якщо горілку виготовили на славу, спалахувало блакитнувате полум'я.
Загалом слово gorzałka потрапило до староукраїнської мови з польської. У чеській ще вживали такий термін, як paléna voda, що також можна перекласти як горілка. Звідси ж чеська pálenka – особливий ґатунок горілки.
На Заході Європи – у традиційних регіонах виноробства – спирт отримували шляхом перегонки виноградного сусла. Такі спирти містили половину або ж менше об'єму води. Через це їх називали аквавіта (від латинського aqua vitae – вода життя). Звідси ж пішли французьке о-де-ві (eau-de-vie), англійське віскі (whisky), польська та українська "оковита" (okowita).
Широко вжитку слово "горілка" набуло в Україні приблизно у XVIII столітті. Паралельно з ним також вживали інші назви – "вино горілое" або "хлібне вино". Словом "вино" взагалі часто називали міцні трунки загалом, а "хлібне" – бо українці здавна виготовляли горілку саме з доброї пшениці. Росіяни часто намагаються вдати, що начебто їхня "водка" – те саме, але насправді вони готували хмільний напій з суміші вівса та ячменю зовсім іншим способом.
"Водкою" можна було впитися, але не насолодитись. Тим часом українці з часів козаччини виготовляли горілку за європейським зразком. Тому елітний напій вдавалося експортувати до багатьох країн. Зокрема, Польщі. Такі "горілчані гроші" чудово наповнювали гетьманську казну. Зрештою, козаки навіть отримали право пропінації (виготовлення горілки), на яке могли претендувати лише європейські еліти.
В давні часи українську горілку експортували в Європу / Фото Shutterstock
Різні нагоди потребували різних видів горілки, тому з'явилися горілчані маркери якості. Найнижчою вважали "сивуху", найкращою – "пінну". Крім того, експерти згадують про чудову "третьопробну". Ця горілка була доступна виключно для еліт: її дарували архімандритам і давали як хабар.
Варто зауважити, що українці з давніх-давен мали добре розвинену культуру пиття. Якщо горілка, то чарка у святковий день. Наші предки насолоджувалися маленькими порціями легендарного напою, а не зловживали ним. А їхні нащадки перейняли традиції – як рецептурні, так і культурні.
Стародавні рецепти предків – культурна спадщина українського народу
Сьогодні ми відстоюємо себе як нація, тому важливо цінувати все українське, особливо наші давні традиції. Kalganoff відтворює у сучасності стародавні рецепти предків, які є національним надбанням всіх українців. Філософія бренду заснована не лише на повазі до історії горілчаної справи, а і до зв'язку поколінь через призму культурної спадщини.
Наші предки знали, як готувати якісні міцні напої. А ми знаємо, наскільки важливо пам'ятати традиції. Так з'явився Kalganoff,
– розповідають представники бренду.
Kalganoff – відроджуємо українські традиції разом / Фото Kalganoff
Як і багато віків тому, горілку Kalganoff виробляють з натуральних компонентів. А однією з її особливостей є використання рослинного екстракту кореня калгану, який у народі називають коренем чоловічої сили. Водночас це є поверненням до давніх традицій, коли наші предки настоювали горілки на лікарських травах.
Ба більше, продукція Kalganoff є не лише натуральною, а й екологічно чистою. Адже виробництво ще з 1946 року розташоване в мальовничому місті Збараж, що на Тернопільщині. Алкогольні традиції та рецептури зберігаються на заводі десятки років. Проте сьогодні все це вдало поєднується із сучасними технологіями: підприємство має нове, виробниче обладнання та сучасні італійські лінії розливу.
Завдяки цьому Kalganoff зберіг автентичність смаку та характер українського міцного напою.
Продукцію Kalganoff виробляють з натуральних компонентів / Фото Kalganoff
Сьогодні Kalganoff зберігає традиційну рецептуру та виготовляє не лише калганівку, а й інші українські напої. На ринку бренд представлений такою продукцією:
- Kalganoff особлива "Люкс" – суміш ароматного спирту житніх сухарів і меду. Ця горілка має м'який, але насичений смак із легкою терпкістю та яскраво вираженим класичним ароматом.
- Kalganoff особлива "Шляхетна" – ароматний спирт калгану. Горілка має приємний смак і свіжий аромат з трав'яними нотами.
- Kalganoff з медом на коньяку – це настоянка, до складу якої входять калган (корінь), коньяк, натуральний мед. Напій має темно-бурштиновий колір і насичений аромат меду. Водночас коньяк підкреслює шляхетність настоянки та додає смаку вишуканих коньячних тонів.
- Настоянка "Калганова з перцем" – суміш ароматного спирту перцю червоного стручкового. У кожній пляшці присутня справжня перчинка, яка додає пікантності та натуральності смаку й аромату.
Kalganoff виготовляє не лише калганівку, а й інші напої / Фото Kalganoff
Саме тому Kalganoff – там, де свято і радість зустрічей. Де родина сідає до столу, щоб згадати минуле, насолодитися спілкуванням у сьогоденні та помріяти про майбутнє. Щоразу, коли ми збираємося разом, десь у давнині вдоволено усміхаються предки. Якщо зберегли, отже, вистоїмо.