Найбіліше інновацій пропонується у сфері охорони здоров`я, нанотехнологій і машинобудування, каже директор державного департаменту інтелектуальної власності Микола Паладій.
Однак проблема полягає в тому, що більшість винахідників не можуть знайти інвесторів, аби втілити своє ноу-хау у конкретний продукт, який можна вивести на ринок.
"Український бізнес десь переорієнтований в інші речі. Нажаль, це сьогодні залишається нерухомість, земля, якісь сировинні ресурси, але нажаль не новітні технології, не наукова сторона цього процесу", - каже директор Державного департаменту інтелектуальної власності Микола Паладій.
Професор Петро Горбик, разом зі своїми колегами з Інституту хімії поверхні здійснює розробки у сфері нанотехнологій. Науковці пропонують нові підходи у боротьбі з онкологічними і вірусними захворюваннями, шукають способи боротьби з намерзанням криги на дротах ліній електропередач тощо.
Частину проектів фінансує держава, на все бюджетних коштів традиційно не вистачає. Втім фінансові труднощі - не єдина перепона на шляху до реалізації наукових задумів.
"Це і матеріальна сторона питання і це відсутність конструкторських бюро, які можуть відповідну документацію інженерно технічну і технологічну, проектну документацію створити", - каже заввідділом наноматеріалів Інституту хімії поверхні Петро Горбик.
Зробити винахід - це лише 20 відсотків справи, каже інший науковець Василь Мельніченко. Завдяки своєму препарату, який дозволяє збагачувати йодом різні продукти харчування до природнього рівня, вчений зумів навіть заробити. Зараз продукція на основі його винаходу, а це і питна вода, і косметика, і добрива, продається у багатьох країнах.
В якійсь мірі Мельниченку пощастило, виробництво його йодіс-концентрату не є матеріаломістким, тож йому і його партнеру не було потрібно надто багато коштів.
В той же час науковець зізнається: без потужної команди просунути свій продукт на ринок дуже не легко. Навіть оплата патенту за кордоном викликає складності. Фахівці переконані: покращити ситуацію могла б спеціальна державна програма сприяння інноваційній діяльності.
"Ну по-перше, як мінімум спростити процес оподаткування, понизити податкові ставки для національних авторів і розробників. Можливо запропонувати спеціальні умови кредитування, страхування, так само понизити державні збори для національних інститутів-розробників при створенні об'єктів і реєстрації", - каже юрист Дарія Валявська.
Вчені зазначають: в усьому світі винаходи, що здатні вирішувати глобальні проблеми людства, високо цінуються і перебувають під опікою держави. Тож вітчизняні науковці сподіваються, що й український уряд теж зрештою приділить увагу їхнім інноваційним пропозиціям.