З далекої Аргентини прилетіли чутки про готовність передати Україні бойові літаки дещо пенсійного вже віку Super-Etendard.

Про можливість передачі Україні 5 бойових літаків Super-Etendard вперше написали аргентинські ЗМІ, посилаючись на бажання президента Мілея зробити широкий жест на підтримку України, а також розв'язати деякі геополітичні проблеми Аргентини коштом "валізи без ручки", якою насправді є ці літаки.

24 Канал розповідає, що це за бомбардувальники, за яких умов ці ветерани авіації можуть стати в пригоді Силам оборони, для чого цей широкий жест Аргентині, а також яка роль у цьому всьому Франції.

До теми Перші F-16 від Нідерландів Україна отримає вже цього літа

Ці літаки не лише старі, але й несправні: вони не мають деяких критично важливих систем, зокрема пристроїв, які дозволяють катапультувати сидіння пілота в разі надзвичайної ситуації. Проблема в тому, що їх виробляє британська компанія Martin Baker.

Ця війна стала тріумфом Маргарет Тетчер та кінцем для самої хунти. Війна давно закінчилася, але прохолода між двома державами триває досі: Велика Британія зберігає санкційні обмеження, а Аргентина відповідає "голом рукою" на чемпіонаті світу з футболу.

То ці літаки не літають з 80-их?

Ні, це літаки, що їх списала Французька флотська авіація. Їх придбали вже у 21 столітті, це зробив попередник нинішнього лідера Аргентини Хав'єра Мілея – Маурісіо Макрі у 2017 році.

Тоді Аргентина придбала 5 літаків та чимало запчастин до них у Франції за 12,5 мільйона євро за схемою "щоб було" (і вже встигла їх списати), а тепер, схоже, їхній час настав.

Super Etendard
Штурмовики Super-Etendard в дії

Що за схема?

Аргентина планує обміняти 5 своїх літаків на іншу та більш актуальну воєнну техніку французького виробництва – літаки або безпілотники. Переговори про це велися на високому рівні міністрів. У ЗМІ пишуть, що міністерка закордонних справ Аргентини Діана Мондіно та міністр оборони Луїс Петрі працювали тижнями над просуванням цього секретного кроку. Ба більше, отримали "добро" на це від США і НАТО (а значить – і Великої Британії).

Розлого Хто такий Хав'єр Мілей

Коли Франція отримає літаки, то повинна їх модернізувати та передати Україні. І всі зацікавлені особи зроблять на цьому гарний піар. Особливо президент Мілей. Цілком можливо, що прорив у переговорах з обміну змінив його плани й тепер він усією душею мріє відвідати Саміт миру у Швейцарії, скликаний за ініціативою України на підтримку її мирного плану завершення війни з Росією.

До теми Президент Аргентини передумав щодо поїздки на Саміт миру

Для президента Аргентини такий крок може стати великим дипломатичним успіхом та ефектним кроком для його європейського турне. У Мілея заплановано чимало цікавинок: він запрошений на саміт G7 в Італії, а у Швейцарії на Саміті миру поруч із Макроном, Зеленським та іншими лідерами цивілізованого світу може заявити про себе як про одного з політичних лідерів Південної Америки. Якщо для цього потрібно віддати "старі залізяки" – чому б ні.

Зеленський Мілей
Зеленський і Мілей налагодили хороші контакти / Фото ОП

Super-Etendard – це французький штурмовик, представник палубної штурмової авіації. Він мав злітати з авіаносців, проте цілком здатний це робити й на суходолі.

Літак було розроблено ще в 1970-ті, перший політ відбувся у 1974-му, а через 4 роки ці машини стали на бойове чергування. Ці літаки брали участь у вже згаданій Фолклендській війні 1982 року і добре там себе проявили (на відміну від решти аргентинського воїнства). На боці саме Аргентини.

Власне, Фолклендська війна і стала гарною рекламою Super-Etendard та протикорабельних ракет Exocet.

Super Etendard
Бомбардувальники Super-Etendard / Фото з аргентинського національного архіву

Саме аргентинський Super-Etendard пустив на дно гордість британських ВМС есмінець "Шеффілд", між іншим, носій ядерної зброї.

Що цікаво, домівкою для аргентинських штурмовиків Super-Etendard став колишній британський авіаносець (та єдиний аргентинський), який королівство спершу продало Нідерландам, а ті – Аргентині. Катапульта цього корабля могла запускати лише легкі літаки, такий запит могли задовольнити США чи Велика Британія, втім обидві країни відмовились співпрацювати з місцевою хунтою.

Так виник варіант із Францією, яка на питання дотримання прав людини в Аргентині не зважала. Водночас хунта дуже ризикувала, адже купувала новий та фактично "не обстріляний літак". Але не мала інших варіантів.

Super-Etendard добре проявив себе в Лівані, де бомбив табори сирійських військових, там вони вперше зіштовхнулись з радянськими системи ППО. Пізніше Франція передала 5 літаків в оренду на кілька місяців Саддаму Хуссейну, який воював з Іраном. Літаки себе добре зарекомендували, але диктатор обрав у підсумку радянські літаки з родини "Су", а для ракет Exocet використовував вже більш універсальні літаки – винищувачі Mirage F1, які також придбав у Франції.

Super-Etendard не зумів виграти конкуренцію з радянськими чи американськими аналогами, проте цілком задовольняв потреби флоту Франції. На довгі роки він стане основним морським штурмовиком країни, пройде декілька хвиль модернізацій і візьме участь в багатьох конфліктах.

Так, Super-Etendard будуть активно використовуватись під час бойових дій в колишній Югославії та переконувати відмовитись від тактики геноциду боснійських сербів. Франція використовувала їх як палубну авіацію та запускала з власного авіаносця "Фош". Під час бойових операцій жодного літака не було втрачено. Згодом Super-Etendard будуть виконувати бойові завдання проти старих знайомих – сербів, цього разу в Косово, а "лебединою піснею" для штурмовиків стали операції проти ІДІЛ у 2015-му.

Super Etendard
Бомбардувальники Super-Etendard / Фото з аргентинського національного архіву

  • тип – штурмовик;
  • розробник – Dassault Aviation SA (Франція);
  • екіпаж – 1 пілот;
  • бортовий комп'ютер – UAT-90;
  • радар – Thomson-CSF;
  • довжина – 14,31 метра;
  • розмах крил – 9,6 метра;
  • висота – 3,86 метра;
  • вага (без корисного навантаження) – 6 500 кілограмів;
  • максимальна злітна вага – 12 000 кілограмів;
  • максимальна швидкість – 1 205 кілометрів на годину;
  • дальність – 1 820 кілометрів;
  • бойова дальність – 850 кілометрів;
  • практична стеля – 13 700 метрів;
  • озброєння: 2×30 міліметрові гармати, ракети класу "повітря – повітря", "повітря – поверхня", некеровані або лазерні бомби тощо.
  • тип – протикорабельна ракета;
  • виробник – Франція;
  • дальність стрільби (залежно від модифікації) – 40 – 180 кілометрів;
  • маса (залежно від модифікації) – 735 – 780 кілограмів;
  • маса бойової частини – 165 кілограмів;
  • швидкість – 0,93 Маха (приблизно – 1 100 кілометрів на годину).

Як Super-Etendard знищив британський есмінець HMS Sheffield: дивіться відео

Наразі Україна використовує радянські літаки, ресурс яких стрімко вичерпується. Це як власний спадок України, так і машини, що їх передали союзники (Польща, Словаччина тощо). Питання оновлення авіаційного парку стоїть дуже гостро.

  • Цю проблему мають вирішити літаки F-16. Це не нові, але надійні робочі конячки, дещо вибагливі, проте дуже універсальні.
  • Також Україна вела переговори зі Швецією про надання її літаків JAS 39 Gripen. У перспективі вони мали б скласти основу нових українських ВПС. Втім, цей процес було заморожено.
  • Натомість під час нещодавнього візиту президента Зеленського до Франції Макрон, вочевидь також з прицілом на майбутнє, пообіцяв надати Україні літаки Dassault Mirage 2000 та взяти на себе їхнє обслуговування та підготовку льотного складу.

Останні два моменти надзвичайно важливі, адже знімають з України проблему "збройного зоопарку", яка ризикувала перетворити бойові дії з використанням неуніфікованих зразків авіації на логістичне пекло.

З огляду на це, новина про можливу передачу Україні літаків Super-Etendard вже не виглядає екзотикою, адже і "Міраж", і "Штандарт" мають одного виробника – компанію "Дассо". Ба більше, контракт, який уклала Аргентина у 2017 році на передачу 5 літаків, досі не завершений: машини прибули лише у 2019-му, натомість деякі запчастини та вузли літаків досі відновлюються на заводах "Дассо".

Це говорить про те, що компанія буквально "взялася за старе" та відновила технологічну підтримку цих машин. Проте проблема була не в цьому, а в британських санкціях – на Лондон навіть намагався тиснути впливовий союзник Аргентини – США, втім, без результатів. Власне, відмова Лондону і стала причиною того, що у 2023 році аргентинська армія списала всі машини. Нині ж обставини змінюються – санкційних перешкод від Великої Британії Україна не матиме.

Україну цікавлять ці літаки як носії протикорабельних ракет. Так, у Росії в Чорному морі не має авіаносців і взагалі якось останнім часом поменшало кораблів, але це не означає, що їх не треба топити. Ракети Exocet для цього завдання ідеально підходять. Вони мають високу швидкість та є складною ціллю для ППО.

Крім того, знаючи українських інженерів, припустимо, що легендарні протикорабельні ракети можуть бути модернізовані й для інших цілей. Але спершу себе мають проявити їхні французькі колеги, щоб спорядити ветеранів авіації на свою останню війну.

Також сподіваємось, що це не останній жест доброї волі для Аргентини (бо є й інші такі літаки, бо заради лише 5 машин вчитись українським пілотам не дуже логічно), а початок значно ширшої співпраці. Що буде саме таке – вказує приєднання Аргентини до ініціативи "Рамштайн" 13 червня. Чергове засідання коаліції у Брюсселі почалося саме з відповідного оголошення.

Підтримка України збільшується. І тому я вітаю зусилля Аргентини як нового члена Контактної групи. Вітаю вас тут сьогодні з нами, – глава Пентагону Ллойд Остін під час відкриття засідання Контактної групи з питань оборони України 13 червня 2024 року.