Святкували разом, попри приналежність вірян до релігійних конфесій - і римського, і грецького обрядів. Повагу до пам’ятної дати висловлювали і православні священики. Кажуть - 2001 рік усі згадують з особливим трепетом.
“Люди заангажовані, незаангажовані, побачили, що це не приїхав чоловік, який хотів собі відзискати, чи поставити на свою сторону українське християнство. Цей чоловік приїхав з миром. Його візит настільки дихав Божою благодаттю і позитивом, що всі змінили відношення до його візиту”, - каже єпископ-помічник Київської архиєпархії УГКЦ Йосиф Мілян.
Свідки візиту Понтифіка до Києва та Львова згадують - люди змінювалися на очах. І не тільки віряни та священики, а й прості перехожі і, навіть, політики.
“Тодішній Президент Кучма - він був змінений на обличчі, він так дивився на Папу Римського - він дійсно, навіть не міг спокійно сидіти. Відчувалося, що він сидить біля якоїсь надзвичайної людини. І він це відчував, не зважаючи на те, що він - Президент. Вів себе дуже незвично, я би сказав навіть - покірно. Я не впізнавав, що це наш Президент”, - каже єпископ УРКЦ Станіслав Широкорадюк.
“Враження несамовиті були, і я це враження знаю від молоді, і я чула враження від знайомих, які не греко-католики”, - каже Оксана.
По закінченні святкових мес мощі Івана Павла ІІ - жмуток волосся та головний убір, який він тривалий час носив, - урочисто пронесли центром столиці. Протягом двох місяців реліквії були виставлені у майже чотирьох десятках українських міст і, як обіцяють, вони продовжать мандрівку рештою населених пунктів. Потім мощі Блаженного повернуть до Києва і залишать у Соборі Святого Олександра.