Англієць, який командував арабами: чому Томас ​Лоуренс повстав проти Туреччини

Джерело: "Конфлікти", 24 канал

До теми Як Ефіопія розв'язала проблему терористів-сепаратистів: деталі кривавого протистояння

Турецький удар по росіянах

На початку XX століття планету роздирала Перша світова війна. Вона перекроювала геополітичну карту світу, стираючи з лиця землі цілі країни. Так події, що розгорталися на Середземноморському узбережжі від Каїру до Дамаску поховали одну із наймогутніших імперій світу. 2 серпня 1914 року Османська імперія уклала договір із Німеччиною і у такий спосіб обрала сторону, на якій планувала виступити у подальшій м'ясорубці. Ділячи хутро ще не вбитого ведмедя, Туреччина очікувала повернути вплив над територіями, втраченими у війнах з росіянами. А німці сподівалися, що турецький удар по росіянах на Кавказі відверне їх зі Східного фронту.

Після початку війни і перемог Антанти на Марні і в Галичині, Туреччина вагалася, чи вступати у війну на боці Центральних країн. Допомогла прийняти рішення позика від уряду Німеччини у розмірі 100 мільйонів франків. Британці боялися, що втратять доступ до великих покладів нафти на Близькому Сході і Каспії, а без чорного золота можна буде забути про перевагу флоту на морі, без якої і втягуватись у війну немає шансів. Мабуть, найвідомішим британцем, з іменем якого асоціюється Перша світова на Близькому Сході, став розвідник Лоуренс Аравійський.

Що відомо про Лоуренса Аравійського

"Томас Едвардс Лоуренс став відомим публіці як Лоуренс Аравійський, це такий собі сучасний Робін Гуд. Його історія наповнена гарячими битвами, далекими мандрівками та екзотичними східними пригодами", – сказав американський історик, блогер Індіана Нейдел.

Лоуренс Аравійський / Фото Pavellas and Kenpo

Він став однією із ключових постатей Великого арабського повстання 1916 – 1918 років. Племена, які століттями страждали від гніту Османської імперії, прагнули створити власну державу. Особливо після того, як младотурки, що прийшли до влади, жорстко посилили утиски нацменшин імперії.

Шлях арабських повстанців / Графіка AFTWF

Велике арабське повстання

На той час Велика Британія зазнала невдачі у битві при Галліполі, що стало ключовим моментом у Дарданелльській операції. Тобто силам Антанти не вдалося зламати опір Османської імперії та встановити контроль над Босфором і Дарданеллами. Близький Схід давно був у сферах інтересів англійської корони. Тож пропозицію союзу з арабами, які теж ворогували із турками, британці сприйняли радо. Перемовини із ними вів шаріф Мекки Хусейн Ібн Алі.

Мекки Хусейн Ібн Алі / Фото Вікіпедії

"Він мріяв побудувати незалежний арабський халіфат. І в обмін на фінансову підтримку запропонував підняти арабів на повстання проти турецької влади. Шеф британської розвідки Гілберт Клейтон зацікавився. Військо арабів, яке громило турецькі тили і підривало імперію зсередини, вимальовувалося в його уяві дуже привабливим", – сказав американський історик, блогер Індіана Нейдел.

Це був час зародження сучасних кордонів на Близькому Сході. На початку повстання під керівництвом Хусейна ібн Алі було 50 тисяч бедуїнів, однак, лише 10 тисяч рушниць. Через рік число бунтівників зросло до 70 тисяч і на озброєнні в них було 28 тисяч рушниць. Пересувалися на верблюдах та пішо.

Військо арабів / Фото Rasheed's World

"Британське командування дозволило арабам мріяти про тріумфальне визволення святих місць і навіть взяття Дамаска. Військо мало бути створене із ретельно відібраних британських офіцерів", – пригадав американський історик, блогер Індіана Нейдел.

Одним із цих офіцерів став Томас Лоуренс. Для когось він – талановитий диверсант і вправний стратег. Критики ж називають його пройдисвітом, дилетантом, який сам не знав, чого хоче чи просто безсоромним брехуном.

Томас Лоуренс – свій серед чужих

Томас Лоуренс був неміцної тілобудови та невисокого зросту, але компенсував це гострим розумом, харизмою і постійними тренуваннями. З дитинства захоплювався археологією та історією Середньовіччя, що і визначило його долю. Юнаком вступив на історичний факультет та вирушив на Близький Схід вивчати сліди хрестоносців. Там захопився звичаями арабів і назавжди перейнявся сентиментами до цих країв та людей. Коли почалася Перша світова, Лоуренс, як знавець арабської мови, потрапив у відділення Британської розвідки. І на початку Арабського повстання вирушив на допомогу його лідерам.

Томас ​Лоуренс / Фото Alamy

"Змінивши тісний британський мундир на простору місцеву одежу, Лоуренс припинив відрізнятися від тубільців ззовні і потроху почав завойовувати їхню довіру. Одягнувши свою "арабську шкуру", як казав сам Томас, він міг вільно заходити і покидати шатро Фейсала", – заявив Індіана Нейдел.

Цкаво "Скажений" Майк: приголомшливі факти про найвідомішого у світі найманця

Лоуренсу довелося змиритися з тим, що бедуїни, як воїни, були недисциплінованими та часто ігнорували накази командування. Вони не хотіли рити окопи чи маршувати, але британець зумів якнайефективніше використати сильні сторони арабів, адже не був обтяжений досвідом солдатської муштри і добре знайомим з ментальністю тубільних племен. Згодом у мемуарах Томас пояснює, як йому вдалося стати "своїм" і завоювати популярність серед східних воїнів.

Томас Лоуренс / Фото Вікіпедії

Видовище було екзотичним – світловолосий блакитноокий британець, який веде за собою суворих воїнів пустелі. Лоуренс поділив своїх підопічних на легкі маневровні загони, які блискавично пересувалися пустелею. Під керівництвом британського офіцера араби діяли партизанськими методами. Уникали великих загонів ворога і нападали лише на дрібні колонії.

Слабкість арабської армії – легке екіпірування – перетворилася на її головну перевагу, адже дарувала швидкість. Під час набігу повстанці могли зробити всього кілька пострілів – і одразу ж відступати. Пріоритетом партизанів було не вбити якомога більше ворогів, а змусити їх здатися.

Чим закінчилось Арабське повстання – дивіться в програмі.