Як одна з найбільших країн Африки вирішила проблему терористів-сепаратистів, а також що відомо про ефіопський бліцкриг, який завершився перемогою нобелівського миротворця – у новій серії "Конфліктів" на 24 каналі.
У попередній програмі Єдиний українець, який отримав орден Хреста Вікторії: бойові подвиги Пилипа Коновала
Криваве повстання в Ефіопії
На початку листопада 2020 року федеративний уряд Ефіопії розпочав військову операцію в північному регіоні Тиграй. Із залученням важкої бронетехніки, артилерії і авіації почалося придушення збройного повстання сепаратистів. Лідери заколотників після тривалих суперечок з урядом взяли курс на відокремлення.
Ефіопія – одна з найбільших країн Африки. 110 мільйонів населення – це майже, як 3 України. Регіон Тиграй лежить на півночі. Останні 30 років представники цього етносу були при владі в країні. Все змінилося після 2018, коли прем'єр-міністром обрали Абій Ахмеда. Він не був тиграєм, але на початках їх не турбував.
Прем'єр-міністр Ефіопії Абій Ахмед / Фото Associated Press
Сергій Мішин з Центру дослідження Африки розповів, що чинний голова уряду Ефіопії розпочав важливі політичні та економічні перетворення в країні. Вони мають зробити політичну систему держави більш демократичною і плюралістичною. Він хоче, щоб державний сектор економіки був зменшений, а також ще провести приватизацію, яка має як мінімум 7,5 мільярдів доларів дати в бюджет.
І зараз криза в Ефіопії може не лише цю країну зрушити з місця, але всю архітектуру безпеки в цілому субрегіоні,
– пояснив кандидат політичних наук Юрій Олійник.
Впродовж трьох тижнів, 28 листопада, ефіопські війська взяли під контроль столицю штату Тиграй – місто Мекеле. А прем'єр міністр Абій Ахмед відзвітувався про придушення сепаратистського бунту.
"Мекеле під контролем Національних сил оборони", – повідомив глава уряду у твіттері.
Завершальна фаза втихомирення Тиграю – зачистка регіону від тих бойовиків, які не бажають скласти зброю і затримання лідерів Тиграйського Народного Фронту Визволення. Протягом 4 тижнів через бойові дії загинуло більше тисячі людей. Понад мільйон людей залишили домівки. За даними ООН, це кожен шостий мешканець Тиграю.
Як тиграї стали домінуючою групою в Ефіопії
У 1974 році в Ефіопії була повалена монархічна влада імператора Хайле Селассіє. До влади на 20 років прийшов прокомуністичний і прорадянський уряд Хайле Маріам Менгісту. Він вважається одним з найжорстокіших правителів XX століття. За роки його правління загинули від 200 тисяч до 3 мільйонів осіб, якщо враховувати жертв влаштованого "чорним Сталіном" голодомору.
Ефіопський диктатор Хайле Маріам Менгісту / Фото Alamy
Протягом майже 30 років з держбюджету фінансувалася партія "Фронту визволення Тиграю". Гроші текли в регіон рікою. Тиграй модернізували. В столиці Мекеле розвивалися 3 університети, місто отримало сучасну інфраструктуру, якісні дороги і швидкісний інтернет.
Ефіопію очолив Мелес Зеневі – етнічний тиграй. І його земляки отримали доступ до найкращих посад в країні. До 2008 року тиграйці контролювали більшість ключових посад в державному апараті Ефіопії. А інші народності стали перед фактом, що декларований Зеневі етнічний федералізм насправді означав, що вся країна вимушена була працювати в інтересах одного, не найбільшого, племені.
Мелес Зеневі / Скриншот з відеоінтерв'ю для Africa Human Development
Тиграї скористалися своєю домінацією сповна. Політичне прикриття дозволило сісти на потоки в багатьох сферах економіки і публічного життя. Але таке домінування тиграїв не влаштовувало інші етнічні групи.
Кардинальні зміни в Ефіопії за прем'єрства Абій Ахмеда
Після 2018 року Абій Ахмед замахнувся на статус-кво і, спираючись на інші етнічні групи, почав перестановку на політичній шахівниці країни.
Дивіться повний випуск "Конфліктів": відео
До коаліції "Демократичного Руху народів Ефіопії" увійшли партії всіх етнічних груп, крім тиграйців. Уряд Ахмеда почав виводити державотворчі галузі з-під контролю тиграйських груп впливу.
Проти штату Тиграй почалися антикорупційні розслідування, звинувачення у порушеннях домовленостей і законів життя у федерації. Деяких людей з керівництва штату віддали під суд через корупцію,
– зазначив Юрій Олійник.
Мрії про незалежність для Тиграю – не порожні слова. Провінція є однією з найбагатших в Ефіопії, якщо йдеться про корисні копалини. Тут розташовані поклади:
- золота;
- міді;
- заліза;
- руди;
- цинку;
- олова.
Віддавати все це добро Абій Ахмед не був готовий. Але особа прем'єра і його дії щодо замирення із Еритреєю (сусідня держава у Східній Африці – 24 канал) в Тиграї – це болюча тема. Адже між тиграйцями і еритрейцями триває давня ворожнеча. І рішення Аддис-Абеби для них однозначно – зрада.
Читайте також "Скажений" Майк: приголомшливі факти про найвідомішого у світі найманця
Абій Ахмед був ініціатором компромісів, які стали основою перемир'я в ефіопсько-еритрейській війні, що тривала з 1998 по 2000 рік. Війна йшла за контроль над спірними прикордонними територіями. Внаслідок конфлікту загинуло близько 60 тисяч ефіопців і 40 тисяч еритрейців. Абій Ахмед за політику примирення отримав у 2019 році Нобелівську премію миру.
Еритрейські солдати під час війни / Фото Workers' Photos Archive
Ще одним здобутком правління Абій Ахмеда можна назвати створення комфортних умов для залучення іноземних інвестицій.
Водночас почалося прискорене будівництво гігантської греблі на річці Блакитний Ніл. Вона має берегти населення країни від загрози голоду, який спричиняють часті у цій частині земної кулі посухи. Щоправда, будівництво Греблі Відродження загострило конфлікт Ефіопії з Єгиптом, який теж претендує на воду головної річки Африки.
Але саме високі показники економічного розвитку, боротьба з безробіттям і модернізація промисловості стали подушкою безпеки, яка дозволила Абій Ахмеду почати військову операцію на півночі країни.
Передумови виникнення сепаратизму в Ефіопії
За словами Олександра Мішина, тиграйці зрозуміли, що доба їхнього панування в країні закінчується. Відтак вирішили сконцентрувати зусилля на регіоні і на регіональному сепаратизмі.
Остаточним яблуком розбрату стало рішення ефіопського парламенту про відтермінування парламентських виборів, які мали відбутися у серпні 2020. Перенесення пояснили пандемією. Але в Тиграї це рішення загального парламенту не визнали і провели у серпні свої вибори до місцевих рад.
Ніхто не хотів утискати права тиграйців. Ніхто не посягав на їхні права, як федерального регіону у складі Ефіопії. Просто федеральний уряд хотів збалансувати політичну модель і розподіл влади та ресурсів всередині країни,
– пояснив експерт Центру дослідження Африки.
Коли демарш в столиці назвали конституційним заколотом, тиграйські еліти ще більше підняли ставки і взялися за зброю.
Вони зробили кілька збройних провокацій. Напали на штаб-квартиру північного командування ЗС Ефіопії в Мекеле. Було вбито військових ефіопської армії, які не були етнічними тиграями. Ці провокації стали каталізатором жорсткої реакції центрального уряду. Влада оголосила, що на півночі країни почався військовий заколот і єдиний спосіб подолати – відправити збройні сили для ліквідації загрози територіальної цілісності кордонів країни.
Ще одним фактором, який вплинув на те, що уряд почав силову операцію проти заколотників стали події за океаном, які відволікали всю увагу на себе.
Можливо, вони надихнулися прикладом інших конфліктів. Наприклад, Карабахом. Азербайджан провів швидкий бліцкриг. І бачимо, шо ці 2 конфлікти збіглися в часі з проведенням виборів у США,
– зауважив Юрій Олійник.
Бойові дії поміж урядовими військами і "Фронтом визволення Тиграю" тривали 4 тижні. Сили тіграю відразу вдалися до терористичних актів. Обстріли цивільних об'єктів, етнічні чистки, обстріли сусідньої Еритреї, з якою в цього регіону своя історія ворогування за землю і ресурси.
Влада влаштувала інформаційну блокаду Тиграю
У військовій операції були задіяні танки, важка артилерія і авіація. Наступ на позиції сеператистів проходив при повній інформаційній блокаді Тиграю. Виключений інтернет і телефонний зв'язок, не працювало телебачення і банки. З гарячої точки надходили суперечливі дані. На протести і схвилювання світової спільноти Абій Ахмед відповідав лаконічно.
Коментар Абій Ахмеда щодо ситуації в Ефіопії / Скриншот з відео
Роль африканських країн у війну в Ефіопії
Країни африканської Співдружності, насамперед сусіди Ефіопії, тримали кулаки за перемогу урядових сил в придушенні бунту "Народного фронту Тіграю". Ефіопські миротворці допомагають втримувати стабільність в Сомалі, де урядові сили не можуть самостійно протистояти добре озброєним угрупуванням бойовиків.
Зверніть увагу Кривава громадянська війна на Шрі-Ланці: як досвід "тамільських тигрів" перейняв навіть ІД
Джибуті (країна, яка межує з Ефіопією – виступила на боці федерального уряду Абій Ахмеда.
► По-перше, тут відіграла роль етнічна солідарність. Один з основних народів цієї країни має земляків на території Ефіопії, і вони історично ворогують з народом тіграї.
► По друге, Джибуті – торгівельне вікно для експортно-імпортних операцій Ефіопії. А тому втрачати прибутки
з цього країна не зацікавлена.
Між Еритреєю і Ефіопією поки триває перемир'я, яке глобально важливе для обох країн. До того ж еритрейці мають незагоєні рани у війні, де активно брали участь саме військові з Тиграю.
Судан має дружні стосунки з теперішньою владою в Аддис-Абебі. Форсування урядом Абій Ахмеда будівництва Греблі Відродження вигідне для суданців, оскільки це має зменшити негативні наслідки від повеней, які завдають цій країні значних збитків. Крім цього, Судан опинився в ситуації, коли його територія може стати заручником чужого конфлікту.
Ситуація в країні після збройного конфлікту
Сепаратисти не розрахували сил, і підтримки на місцях забракло. Абій Ахмед подякував народу Тіграю за допомогу урядовим силам і розуміння вимушених обмежень пов'язаних з силовою операцією. Столиця Мекеле після 3 тижнів боїв припинила спротив федеральним силам.
Громадянська війна в Ефіопії / Фото DW
Поодинокі спалахи насилля все ще тривають. Рештки "Фронту визволення Тіграю" або відійшли в гори, або втекли в сусідні країни. ООН заявляє, що в багатьох районах північного регіону Ефіопії Тиграй бойові дії продовжуються. Це ускладнює доставку гуманітарної допомоги біженцям, що постраждали від бойових дій.
З поверненням контролю над Тиграєм уряд в Адисс-Абебі хоче витиснути максимальну користь для себе. Абій Ахмед не планує прощатися з амплуа миротворця. Тому:
- з одного боку пріоритетним названо процес доставки гуманітарних вантажів у постраждалий регіон;
- з іншого – дотримання чіткого правила, що не всі тиграї потенційні бойовики.
Адже після повстання на тиграйців у інших регіонах Ефіопії почали дивитися скоса. І нове завдання центральної влади – не допустити спалаху нового конфлікту. Тепер вже на підґрунті міжетнічної ненависті.