Коли в Києві палав Майдан, щосекунди оновлювалися новин, цілодобові стріми та коментарі з центру подій. Тоді не могли працювати, адже вся увага була прикута до отих стрімів з Грушевського і Хрещатика. Тоді, якщо були не в Києві, серед ночі прокидалися, боючись пропустити хоч мить тих подій. А зараз Донбас вже сприймається занадто флегматично.
Деякі люди не розуміють серйозності і масштабності того, що відбувається на Сході. А найкраще це характеризує фраза: "Люди втомилися від АТО". Як це втомилися, якщо вона ні на мить не припинялася і розслаблятися немає коли?!
В суспільство закидаються будь-які по вагомості новини, аби відволікти і розвіяти від військових дій. Західна Україна, як найбільш туристична, зустрічає туристів, святкує День міста, відкриває сезон фестивалів. І найпереконливіша думка про те, що всі не можуть жити в траурі. А кому бути в траурі? Лише тим, у кого загинув в АТО хтось з рідних?
Люди не готові до війни. Вони не готові сприйняти те, що вже є війна. Одиниці себе опановують – стають або військовими, або волонтерами. Є лікарі, які не сплять ночами, рятуючи поранених, є ті, хто забезпечує тил, є ті, хто віддає що може і скільки може. Але значна більшість людей воліє не виходити за межі власного комфорту і перенасичувати мозок новинами з передової.
Більшість волонтерів сьогодні розповідають, що допомога від людей значно зменшилася – люди втомилися. Концертні програми різних зірок у кожному місті розписані на місяць вперед – людям потрібна розрядка. По телебаченню менше новин про АТО, більше розважальних програм і новин про провали Росії – люди ж не можуть весь час слухати про військові дії. Новини не читаються повністю, лише заголовки "На Донбасі загинуло стільки-то військових", ми вже втратили лік загиблим – але ж неможливо жити в такій напрузі.
Люди не готові до війни, адже дозволяють собі думати: "От коли загостриться ситуація – тоді щось і робитиму". Це так помилково вважати, що якщо межі так званої антитерористичної операції розширяться, ще в когось буде шанс подумати що робити.
Війна наразі навіть не думає закінчуватися і якщо ви вже втомилися від неї, скажіть це в очі військовим, які там перебувають впродовж року, або тим, хто повернувся з-відти. Поки війна не торкнеться кожного, ніхто не зрозуміє її руйнівну силу і важливість того, що не можна ні на мить розслаблятися. І поки телеканали перемішують у програмі новини з Широкиного чи Пісок разом із серіалами чи розважальними програмами, варто визначити, чи маємо ми право втомлюватися від війни вже і робити вигляд, що її немає.