Гарантії безпеки і вступ України в НАТО: що сигналізує раптова зустріч Макрона, Шольца та Дуди

Журналіст 24 Каналу Олексій Печій проаналізував, що обговорювали лідери Франції, Німеччини та Польщі та які гарантії безпеки може отримати України. Більш детально читайте далі в матеріалі.

Дивіться також 20 держав НАТО офіційно підтримали членство України в Альянсі, – ОП

Що Україна просить у країн НАТО

У Парижі президент Франції Еммануель Макрон зустрівся з польським колегою Анджеєм Дудою та канцлером Німеччини Олафом Шольцом.

Головна тема зустрічі – надання гарантій безпеки для України та питання вступу України в НАТО. Президент Володимир Зеленський неодноразово давав зрозуміти, що Київ хотів би почути у Вільнюсі щось конкретніше, ніж просто слова про відкриті двері Альянсу.

Ба більше, Зеленський наполягає, щоб всі слова були зафіксовані на папері. Зеленський також вважає вступ України до Альянсу кращою гарантією безпеки.

Але разом з тим президент України чітко вказує на те, що в нього є розуміння того, що до завершення війни Україну до Альянсу не приймуть.

Отже, гарантії безпеки потрібні лише до того часу, поки Україна не буде в НАТО.

Яка позиція у Франції, Польщі та Німеччини щодо вступу України в НАТО

Варто розуміти, що в НАТО з цього питання єдності поки що немає. Позиції Берліна, Парижа та Варшави теж відрізняються. І саме ці розбіжності сьогодні й обговорюються лідерами в Парижі.

Польща, як і багато колишніх країн Варшавського договору, послідовно виступає за вступ України до Альянсу.

Франція більш стримана, але, судячи з недавніх заяв Макрона, не проти цього, але у більш довгостроковій перспективі. Берлін із цієї трійки налаштований найбільш скептично, але не виступає відкрито проти.

Шольц заявив, що Німеччина підтримує ідею гарантій безпеки для України, але не назвав деталей та зазначив, що не вірить у швидкий вступ України до НАТО. Канцлер нагадав про відсутність прикордонних конфліктів як однієї з умов для вступу.

Натомість Шольц відверто говорить, що замість розмов про вступ України в НАТО на саміті у Вільнюсі варто поговорити більш предметно про те, як окремі країни НАТО будуть гарантувати безпеку України в майбутньому. Мовляв, це більш нагальна тема.

В Офісі Президента зазначають, що зараз Україна має формальну підтримку членства в НАТО вже від 20 країн-членів Альянсу. І напередодні до цього списку приєдналася Канада.

Але все ж вважається, що без підтримки США – найпотужнішої та найвпливовішої країни-члена НАТО – шансів на вступ в України немає.

Щодо цього німецька газета Frankfurter Allgemeine, посилаючись на європейських чиновників, пише, що нібито президент США Джо Байден у лютому, коли був у Польщі, чітко сказав Анджею Дуді, що Україна не може вступити до Альянсу. Але не зрозуміло – мається на увазі зараз чи взагалі?

Дуда повіз до Парижа позицію Східної Європи щодо вступу України в НАТО

Проте, перш ніж поїхати до Парижу на зустріч із Макроном та Шольцом, президент Польщі Дуда поговорив з Володимиром Зеленським.

Президенти обговорили очікування від саміту НАТО у Вільнюсі, подальші першочергові потреби для фронту, а також торкнулись теми гарантій безпеки для України.

Окрім того, Анджей Дуда минулого тижня вже встиг обговорити питання гарантій безпеки для України зі східноєвропейськими лідерами.

Отже, Дуда повіз до Парижа саме позицію не лише Польщі, але й Києва та всієї Східної Європи, яка найбільш зацікавлена в перемозі України.

Питання гарантій безпеки для України залишається актуальним

До речі, на цю тему доволі влучно висловився голова євродипломатії Жозеп Боррель. Він зазначив, що Європа продовжить надавати військову підтримку Україні, попри голоси проти цього.

Мовляв, що далі від війни в Україні, тим більше знижується рішучість допомагати Україні. Але зменшення підтримки України – це шлях в нікуди.

А ще Боррель нагадав, що всі лідери, які їздили на зустріч з російським диктатором Путіним, повернулися з однією і тією ж відповіддю: "у нього є військові цілі, які потрібно виконати, і поки він їх не виконає, він не збирається зупиняти війну".

Тож, саме тому питання гарантій безпеки для України все ще залишається актуальним, навіть після завершення бойових дій. І саме це питання і обговорюють в Парижі Макрон, Шольц та Дуда.

Які гарантії безпеки може отримати Україна

І тут є низка питань – чи не стануть гарантії безпеки альтернативою членству в НАТО, чи це буде проміжний етап? Чи почнуть гарантії діяти одразу або після закінчення війни як частина мирної угоди? Бо вже були озвучені різні сценарії.

Зокрема, у США натякали на довгострокові зобов'язання НАТО щодо зміцнення оборонних можливостей України, аби Росія більше ніколи не спромоглася нападати.

Це, по суті, повна модернізація ЗСУ. І, наприклад, США натякають, що готові взяти на себе у цьому питання закриття українського неба системами ППО та авіацією.

Президент Франції Макрон нещодавно запропонував надати Україні гарантії, які були б чимось середнім між підтримкою з боку США Ізраїлю та повноцінним членством в Альянсі.

Тобто, відбувається розширення співпраці України та НАТО до створення Ради "Україна – НАТО", але без фактичного вступу найближчим часом.

Разом з тим, використовується подібний механізм, коли США мають зобов'язання передавати Ізраїлю зброю, технології та інші види підтримки для потужної розбудови армії.

І от в рамках таких обговорень один із варіантів, які обговорюються в західних ЗМІ, це постачання Україні зброї, навчання солдатів та спільні навчання з НАТО.

Насправді все це вже відбувається, але країни Заходу пропонують письмово закріпити зобов'язання продовжувати саме таку підтримку України.

Але все, як завжди, впирається в питання того, а яка саме зброя може постачатись зараз Україні? Чи будуть партнери ставити перед собою рамки, як це відбувалося до сьогодні?

Наразі партнери розмірковують, чи варто включати в майбутні гарантії, наприклад, далекобійні ракети, якими ЗСУ могли б завдавати ударів по Москві в разі чергової ескалації.

Чи можуть країни НАТО розмістити свої війська в Україні

Втім, лунає зараз і ще один варіант гарантій безпеки без швидкого вступу в НАТО – це постійна присутність в Україні військових західних країн, які б на місці займалися навчанням українських військових та навіть брали участь у маневрах.

Таку ідею, зокрема, озвучив колишній генсек НАТО Андерс Фог Расмуссен. За його словами, якщо країни НАТО не зможуть домовитися про відчутні гарантії безпеки для Києва на саміті у Вільнюсі, то деякі країни можуть піти на індивідуальні дії.

Він згадав Польщу та країни Балтії, і не виключив можливості відправлення ними своїх військових до України.

Чи можуть країни НАТО закрити українське небо

Однак колишній командувач Сухопутних військ Польщі генерал Вальдемар Скшипчак запевняє, що до таких планів є більше питань, ніж відповідей, адже неможливо, аби кілька країн НАТО просто так взяли і відправили в Україну своїх військових.

Натомість Скшипчак пропонує, щоб одним із перших кроків у бік гарантій безпеки для України став захист "повітряного простору над Україною" від російських ракет та літаків.

Тобто створення того самого щита, про який Україна просила ще на початку повномасштабного вторгнення. Втім, члени НАТО поки що відмовлялися задіяти свої сили для цього, але готові розширити постачання Києву сучасних систем ППО. Наприклад, обіцяють ще 5 батарей ЗРК Patriot, але до кінця наступного року.

Також Скшипчак згадав про безпеку судноплавства в Чорному морі, розмінування та згодом відкриття українських портів, заблокованих Росією. Мовляв, така робота під егідою НАТО також була б гарантією безпеки.