Його має побачити кожен по всьому світу: як в Україні відреагували на фільм про Маріуполь

Стрічка "Маріуполь. Невтрачена надія" увійшла до проєкту "А потім прийшли "братья", над яким працювало Об'єднання Українських Продюсерів. Її зняли за щоденником маріупольської журналістки Надії Сухорукової. Вона записувала геть усе, що відбувалося з нею від початку повномасштабного вторгнення 24 лютого. І робила це задля того, щоб згодом продемонструвати всю лють, жорстокість, цинізм росії.

Читайте також "А потім прийшли "братья": до Дня Незалежності 24 канал покаже документальні фільми про війну

Документальний фільм "Маріуполь. Невтрачена надія" продемонстрували глядачам 22 серпня. І він не залишив абсолютно нікого байдужим. Комусь вдалося глибше перейнятися болем тих, хто пережив окупацію. А комусь – пережити цей моторошний досвід знову, перенісшись у ті страшні для себе часи.

Маріуполь. Невтрачена надія: дивіться документальний фільм

Фільм має побачити весь світ

Українки й українці, ми разом і ми всіх і все поборемо. Раз і назавжди. Разом до перемоги,
– закликала одна з глядачок.

Інша наголосила на тому, що цю стрічку повинні побачити люди по всьому світу. Особливо представники міжнародних організацій.

Усі люди повинні дивитися та думати, як жити далі і чим спокутувати вину перед невинно винищеними жертвами,
– підкреслила вона.

Чоловік, якому вдалося вибратися з Маріуполя, зауважив, що фільм дуже правдивий. Він додав, що на собі відчув весь той жах, про який розповіли у стрічці.

"Ми це пекло пережили. Ми отримали можливість почати життя з нуля, переглянувши всі свої помилки і навчиться бути щасливими. Наше місто ми не забудемо ніколи", – розповіла ще одна глядачка.

Ще один з коментарів наголошує на тому, що зараз відбувається геноцид українців й маріупольців зокрема. І попри це все у світі ще виникають сумніви щодо того, хто розв'язав цю моторошну війну.

Я теж із Маріуполя. І я місяць прожив у філармонії. А потім пішки з людьми пішов під авіацією,
– розповів свою історію інший чоловік.

Одна з жінок розповіла, що їй з дітьми дивом вдалося врятуватися та вибратися до Німеччини. У самому ж Маріуполі, зізнається вона, було дуже страшно. А найгірше те, що під час кожного обстрілу у неї виникало бажання просто померти, щоб не переживати все це знову.

Ця рана, що не гоїться, на тілі України. Але завжди є надія... завжди є правда і вона переможе,
– підкреслила інша глядачка.

Ще один користувач мережі розповів, що фільм змусив його знову пережити окупацію. Чоловік перенісся в окупацію, де він упродовж двох місяців ховав людей біля будинку, бачив тіла біля криниць, а також палаючі квартири.

Я ніколи не змирюся з тим, що мене позбавили мого міста і ніколи не зможу спокійно перебувати поряд з росіянином. У мене нічого в житті більше немає, крім бажання мстити тим тварюкам. Це все, що мені залишилося,
– наголосив він.

Інша глядачка зізналася, що їй надзвичайно важко було слухати розповіді маріупольців. А самі думки про потрапляння в їхню ситуацію взагалі пригнічують. Водночас вона зауважила, що все це демонструє силу та незламність українців.

Глядачі фільму "Маріуполь. Невтрачена надія" вражені побаченим. Вони підкреслюють, що документальну стрічку повинен побачити не лише кожен українець, а й взагалі мешканець цієї планети. Адже лише таким чином вдасться достукатися до тих, хто досі не розуміє масштабу трагедії.

24 канал покаже фільм про Київщину

Додамо, що 24 канал готує до трансляції наступну стрічку з цієї серії. Вона розповість нам про звільнену з-під окупації Київщину, а назва фільму – "Втрачений дім". Дивіться його 23 серпня в телеефірі 24 каналу о 22:00 або о 19:30 на ютубі 24 каналу.

Нагадаємо, що проєкт "А потім прийшли "братья" складається з чотирьох фільмів. Мовиться про фільми:

• "Маріуполь. Невтрачена надія",
• "Дев'ять життів",
• "Вокзал надії",
• "Втрачений дім".

Усі ці картини 24 канал покаже як глядачам телеефіру, так і ютубу. Тож рекомендуємо слідкувати за анонсами, щоб бути серед перших, хто побачить ці надзвичайно важливі для кожного українця документальні стрічки.