Як українська ППО переграла масовані ракетні атаки росіян

Ілюзія відсутності обстрілів

Цю ж мету ворог переслідував, коли обстрілював нашу енергоінфраструктуру. Цього ж росіяни сподіваються добитись зараз, коли після 51-денної перерви поновили масовані атаки крилатими ракетами та "Шахідами".

Читайте також "Балакучі голови" в очікуванні контрнаступу: нових методичок нема

Тим більш, що "51 день без масованих обстрілів" – це всього лише оптична ілюзія. Так, у цей проміжок росіяни не відстрілювали свої далекобійні крилаті ракети, але натомість вони били оперативно-тактичними ракетами по прифронтових містах Донбасу, продовжували удари із С-300. Саме у цей період окупанти перейшли до застосування своїх крилатих авіабомб із модулями УМПК.

Окремо про ці російські плануючі авіабомби. Хоч вони можуть летіти на дальність всього до 70 кілометрів із дозвуковою швидкістю, але і збити їх також неможливо через малі розміри виробів – довжина корпусу ФАБ-500 складає всього 2,4 метра, при тому, що довжина фюзеляжу Х-59 складає близько 5 метрів, Х-555 – близько 6 метрів, Х-101 – близько 8 метрів.

Кожна з цих крилатих бомб несе вибухівки насправді більше, аніж в далекобійній крилаті ракети. Кожен день окупанти скидають на прикордонні чи прифронтові райони до 20 керованих авіабомб.

Це такий же руйнівний ефект, якби росіяни по цих районах відстрілювали щомісяця аж 600 крилатих ракет (а не 200 – 300 по всій Україні, як при ударах восени і взимку). Схоже, що поки що єдиний лімітуючий для росіян фактор – у них є всього 25 літаків для скиду керованих бомб. Це насправді небагато.

Цікаво Тяп-ляп, аби було: як росіяни самі страждають від своєї "суперзброї"

Перспективний та єдино можливий засіб боротьби – це Patriot + F-16, щоб бити безпосередньо по російських літаках, що скидають ці бомби із УМПК. Тут може втішати хіба те, що з Голландії пішли нові позитивні сигнали на тему передачі зброї.

Міцність нашої ППО перевищує ракетний арсенал Росії

Окремо по російських крилатих ракетах. Актуальними лишаються цифри про те, що російський ВПК може на місяць виготовляти до 40 ракет типу Х-101 та до 20 ракет типу "Калібр". Тому залишок по російських дозвукових крилатих ракетах на кінець квітня 2023 року можна оцінити в діапазоні до 400 одиниць. Це насправді критично мало. Схоже, що саме через це росіяни були вимушені зменшити кількість в залпі від 80 до 20 ракет орієнтовно.

І саме через цю обставину картина є такою, що запас міцності нашої ППО навіть з поправкою на дефіцит радянських ракет є вищим, аніж у російського "ракетного арсеналу".

Можна, звісно, багато думати про те, чого саме хочуть добитись росіяни, коли знову активізували ракетні обстріли. Чи то бити по наших військових цілях напередодні контрнаступу ЗСУ, чи "промацати" ППО та знищити Patriot. Але, на щастя, ворог уже не в тому стані, щоб добиватись тих стратегічних цілей, коли заряджає чергові ракети на бомбардувальники та кораблі.

Зауважте Система занурюється в кризу: "банкопад" у США продовжується

Бо, наприклад, ще у квітні 2022 року буквально декількох ракет вистачало, аби завдавати в усіх сенсах тяжких ударів по Києву, або пари десятків ракет – аби в результаті обстрілу робота "Укрзалізниці" була порушена на декілька діб. Влітку минулого року росіяни вели ракетні удари настільки ефективно, що це руйнувало інфраструктуру для навчання наших військ.

Лише десь у серпні – вересні 2022 року виник отой тонкий момент рівноваги, коли ефективність дій нашої ППО досягла рівня 70% і створила певне відчуття захищеності нашого неба.

З "Шахідами" можуть боротися по-новому

Далі варто розуміти таке – певна "подушка" під запас міцності нашої ППО ще формується. Наприклад, ще не всі обіцяні німецькі ЗРК IRIS-T SLS поставлені. Схоже тому, що до них треба виготовити достатню кількість зенітних ракет.

До теми Російське антикремлівське підпілля таки існує

Тому, щоб берегти рівновагу в протистоянні загрозам від росіян з повітря, акцент у боротьбі проти тих самих "літаючих мопедів" буде все більше зміщуватись в сторону зенітної артилерії та мобільних вогневих груп. Тим більш, що за цими векторами є гарні надходження: чехи уже почали передачу "зенітних тачанок" Victor із кулеметами ЗПУ-2-14, а Італія почала поставки зенітно-артилерійських систем Skynex від Rheinmetall.

Специфіка ситуації в тому, що зенітні кулемети, ПЗРК та зенітні-артилерійські установки – це зброя, що може збивати цілі на дальності лише в декілька кілометрів.

Тому під час наступного нальоту безпілотників краще триматись якомога далі від вікон, а не так, як це було днями у Києві.