"Чітко пам'ятаю той день. 3-го жовтня, ми всі святкували у Берліні, тоді була така ж хороша погода, як і сьогодні. Ми, німці, змогли відсвяткувати возз'єднання, зберігши хороші стосунки з сусідами та партнерами", — згадала минулі події канцлер Німеччини Ангела Меркель.
Після розгрому нацистів у Другій світовій Німеччину між собою поділили заможна Європа та тоталітарний Радянський Союз. Неймовірно складний історичний процес об'єднання тривав усього 1 рік — настільки великим було бажання німців жити разом.
Тодішній лідер ФРН Гельмут Коль, який відіграв ключову роль у історичному процесі, вважав, що на це треба 5-10 років. Можливо, так би й сталося, якби не люди: східні німці так прагнули стати єдиними з багатою та успішною Західною Німеччиною, що тиснули на владу, як могли: протести, демонстрації та захоплення державних інституцій.
Читайте також: Танці на кістках: Китай відзначає 50-річчя анексії Тибету
Про те, що НДР впаде у будь-якому випадку, стало зрозуміло на початку 1990-го року. Виявилося, що для того, аби тримати людей під контролем, на тамтешню поліцію працювало 85 тисяч офіційних співробітників та понад 100 тисяч завербованих шпигунів.
У буремні місяці перед об'єднанням штазі намагалося приховати злочини, знищуючи свої документи. До сьогодні історики у прямому сенсі по шматках збирають клапті паперів, які й розповідають про злочини поліції.
В березні 1990-го в східній Німеччині проходять перші вільні вибори. Абсолютний переможець — партія Гельмута Коля. Після цього ніхто уже не сумнівався, що об'єднання буде. Починається економічна інтеграція, на сході вже ходять західні марки.
Влітку Німеччині вдається здолати головну перешкоду: НАТО погоджується, щоб Німеччина входила у склад Альянсу вже розширеною. Наприкінці серпня стає відома дата офіційного возз'єднання — 3 жовтня.
Цей день на все життя запам'ятали тисячі німців, серед них і чинний канцлер, яка тоді жила у східній частині країни.
Автор сюжету — Ольга Липинська.