На межі катастрофи: чи з'являться в Україні кліматичні мігранти
Більшість країн світу відчуває на собі тяжкі наслідки глобального потепління. Танення льодовиків призводить до зростання рівня води у світовому океані.
Це спричиняє підтоплення прибережних зон, що змушує людей тікати у безпечніші місця. Наприклад, у Дакку, що у Бангладеші, щодня приїжджає жити щонайменше 2 тисячі людей.
До теми В Австралії побудують "чорну скриньку Землі" через зміну клімату
Більшість з них – це кліматичні біженці. Вони поповнюють лави жителів місцевих хащів.
Ми жили у Рамбагалі, але наш будинок затопило. У нас була ферма, ми вирощували кавуни, сочевицю і перець. Вода все змила,
– розповіла жителька Дакки.
Водночас в Сомалі людей до міграції спонукають посухи. Місцеві кочівники, які жили завдяки вигодовуванню тварин, тепер вимушені шукати притулку в містах, бо залишилися без джерел для існування.
"Раніше Бог завжди щось залишав для нас. Однак тепер у нас всі тварини померли через голод і хвороби. Ми все втратили. Куди ми мали йти?", – розповіла одна з кліматичних мігранток.
Якою є ситуація у Європі
Не лише бідні країни ризикують опинитися на межі гуманітарної кризи через кліматичні зміни. Глобальне потепління загрожує і заможним державам.
У Великій Британії вже виявили перших жертв. Це жителі приморського містечка Ферборн в Уельсі. Їхнє поселення може піти під воду до 2054 року. До цього часу влада планує допомогти людям переїхати у безпечніший район.
Варто прочитати Глобальне потепління призведе до різкого скорочення ВВП третини держав, – дослідження
"Те, що відбувається у нас – це гуманітарна катастрофа, нехай і невеликого масштабу. Зникне 450 будинків, але, на щастя, ніхто не загине. Втім, це емоційно складно, адже люди втратять те, у що вони вклали стільки зусиль", – розповів житель Ферборна.
Чи з'являться в Україні кліматичні мігранти
Про гуманітарну катастрофу через зміни клімату добре знають і в Україні. Згадаймо лише масштабні підтоплення на Закарпатті, де через вирубку лісів затоплює цілі селища. Люди втрачають свої домівки й змушені переселятися.
На Закарпатті стаються масштабні повені / Фото ДСНС Закарпаття
Водночас на Поліссі щороку зростає кількість природних пожеж, які загрожують людським поселенням. Тож місцеві мешканці їдуть звідти у безпечніші для проживання місця.
Ще через кілька десятиліть глобальне потепління може перетворити на кліматичних мігрантів жителів Одеської, Миколаївської, Херсонської та Запорізької областей.
Як показують моделювання, через 80 років, Південь взагалі може затопити. Стихія ускладнить життя Одесі, Бердянську, Маріуполю – тобто десь 40 тисяч будинків можуть піти просто під воду,
– заявила представниця партії "Екологічна альтернатива" Анастасія Загоруйчик.
Якщо за прогнозами фахівців прибережні зони підуть під воду, то інші південні райони потерпатимуть від масштабних посух. Вже зараз частина жителів Херсонщини, Миколаївщині та Одещини відчуває нестачу води.
"Ситуація з дефіцитом води буде погіршуватися і десь через 10 – 20 років почне набирати взагалі критичних обертів", – заявив ексголова Держекоінспекції Єгор Фірсов.
Чи з'являться в Україні кліматичні мігранти: дивіться відео
Що необхідно, аби виправити ситуацію
Без води занепаде сільське господарство, адже нічим буде поливати городи й годувати худобу. Тож ці райони можуть перетворитися на пустелі.
Для того, щоб запобігти цьому, маємо активніше боротися з кліматичними змінами, запроваджувати зелені технології, модернізувати застарілі виробничі процеси та бути заощадливими у користуванні природними ресурсами.
Держава має ухвалювати необхідні закони для того, щоб стимулювати розвиток новітніх технологій, зокрема, наприклад, розвиток сміттєперероблення або стимулювання того, що лісу висаджуватимуть більше й вирубка буде меншою,
– заявив ексголова Держекоінспекції Єгор Фірсов.
На кліматичній конференції у Глазго Україна взяла на себе зобов'язання скоротити парникові викиди в атмосферу на 60% до 2030 року. Однак з'ясувалося, що реально це виконати можуть лише до 2040 року.
До теми Близько 85% українців вважають діяльність людини причиною зміни клімату
Для зеленої трансформації та переходу на відновлювальні джерела енергії нашій державі необхідно понад 100 мільярдів доларів.
Частину грошей можуть надати західні "донори", але решту маємо знайти самі. Однак поки ані великий бізнес, ані держава не поспішають інвестувати у збереження довкілля.