Дипломатичний провал України: саме цього роками добивалась кремлівська пропаганда
Те, що відбулося в Білому домі за участю Меланії Трамп, я вважаю дипломатичним провалом України. Передусім щиро дякую Меланії Трамп за гуманітарну місію в Олешках, завдяки якій, за її словами, вдалося евакуювати майже 800 людей. Кожне врятоване життя безцінне.
Але сама зустріч викликає величезне обурення. В одному ряді поруч сидять українські представники Дмитро Лубінець і Давид Арахамія, представник Путіна Кирило Дмитрієв та російська омбудсменка Яна Лантратова. Про це пише Андрій Городницький.
Ми дійшли до абсурду
Дмитрієв урочисто передає подяку від Путіна та малюнок дівчинки Лідії з окупованих ним же Олешок з підписом: "Я люблю Меланію". Усі говорять про співпрацю та мир. Який ще мир?!
Зустріч Меланії Трамп з представниками України та Росії у Білому домі / Фото: REUTERS
І десь у цій красивій дипломатичній картинці загубилося головне: хто взагалі окупував Олешки? Хто довів українське місто до гуманітарної катастрофи? Хто змусив людей голодувати, виживати без води, електрики та медикаментів? Хто розпочав цю війну? Росія!
Ми дійшли до абсурду, коли окупант отримує міжнародну трибуну та подяки за те, що тимчасово дозволив рятувати людей від наслідків власної агресії.
Ще й Меланія Трамп дякує обом країнам за лідерство та співпрацю. А тепер повідомляють і про її особисті листи Зеленському та Путіну. Мені дуже цікаво, що саме можна однаковою мірою написати президенту України та людині, яка наказала на цю Україну напасти?
Путіну достатньо наказати своїй армії припинити агресію та вивести війська, і війна закінчиться. Якщо Україна припинить захищатися, вона ризикує втратити свою державність. Невже це настільки складно зрозуміти?
Формування хибних уявлень
Найгірше, що подібна постановка поступово формує у світі уявлення про війну як про конфлікт двох однаково відповідальних сторін. Саме цього роками добивається кремлівська пропаганда.
Я би категорично не рекомендував нашим представникам погоджуватися на такі формати без чіткого визначення відповідальності Росії. Тому що спільні фотографії залишаться, красиві промови забудуться, а у світової аудиторії закріпиться думка, що Україна та Росія мають просто помиритися. Для мене це стратегічний програш України в інформаційній та дипломатичній площині.
І найприкріше, що ми самі погодилися взяти участь у цьому спектаклі.
Колонка є особистою думкою автора, редакція 24 Каналу може не поділяти її.