Зі Сходу повернувся однокласник мого друга. Через кілька днів друг мені пише: “Що робити з ним не знаю. Бухає страшенно!”

Чоловіки і так схильні “заливати” свої проблеми, але війна підкошує найсильніших духом. Психологи почали називати це “донецько-луганським синдромом”. Своєму другу я порадила сходити до психолога і дізнатися як саме наразі “правильно” говорити із воїнами, які повертаються з Донецька чи Луганська. Так мали б зробити батьки, родичі і друзі тих, хто захищає Батьківщину.

У спілкуванні із бійцями АТО потрібно бути обережним - на розпитувати багато, не жаліти їх і не мовчати. Психологи називають небезпечним замовчування проблеми, яскравих і жахливих вражень. Тримання спогадів у собі сповільнює вихід із стресової ситуації. Говоріть з солдатами, розпитуйте, займіть їх справою, не залишайте, коли бачите, що з настрлєм щось відбувається.

Кілька днів після повернення можна дати на "акліматизацію", а потім потрібно зайняти людину. Потрібно дати зрозуміти, що після війни ще потрібно жити, займатися справами, відпустити біль втрати і жаху.

Можуть траплятися випадки, коли військові після повернення додому стають агресивними, у них з’являються почуття непотрібності, провини перед загиблими побратимами.

Наша країна не мала досвіду роботи з людьми, які були в полоні і пережили тортури, з великою кількістю людей, які повертаються зі Сходу з непоправними травмами. Психологи стверджують, що з такими людьми потрібно працювати постійно, але їх не змусиш до допомоги. Хлопці з АТО бачили стільки, що ніхто з нас, які живуть в мирній Україні, навіть уявити не здатні. Звичайно, що їм є що розповісти нам усім, але вони цього ніколи не зроблять. Ніхто не має права примусити їх навідувати психолога. Але роботою професіонали забезпечені на кілька десятків років.

Окрім родичів і друзів, солдати повинні бачити підтримку соціуму. Ніхто не повинен забувати за що вони гинули. Військові повинні знати, що вони герої, а українці цінують те, що вони зробили. Ні через рік, ні через десять не можна забувати за тих, хто віддав своє життя і за тих, хто повернувся з війни за Україну.